Монографія О. О. Тараненка "АКТУАЛІЗОВАНІ МОДЕЛІ В СИСТЕМІ СЛОВОТВОРЕННЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ" 2015 (НАНУ, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні) дає два варіанти (pdf):
- самопоселе́нець, ж. самопоселе́нка;
- розмовне самосе́л.
які вживаються щодо жителів Чорнобильської зони та кримських татар, що поверталися у Крим:
...Утворення з нейтральною або більш чи менш
несхвальною конотаціями: самопоселенець, ж. самопоселенка,
розм. самосел (звичайно про жителів сіл у межах Чорнобильської
30-кілометрової зони, відселених після аварії 1986 р., які згодом
з власної ініціативи стали повертатися на рідні місця; про кримських татар, які з кінця 80-х рр. стали повертатися на свою історичну батьківщину й займати без дозволу органів місцевої влади
земельні ділянки): «Чому нас учить поведінка так званих самоселів — чорнобильців, котрі не змогли жити в степах, куди їх відселили, й повернулися до свого краю, хай небезпечного, але рідного?» (Н. Околітенко. — ЛУ, 28.04.1994, с. 5);
Слово "самосел" вживається також у білоруській та російській мові.
Стаття у Вікіпедії Самосели зони відчуження. У статті ще декілька посилань на газетні статті із "самоселами".
Стаття стверджує що слово у статтях журналістів з'явилося ще з 80-х років.
Для української мови я знайшов лише у ВТССУМ 2005 року з приміткою "розмовне" (Lingvo, academic):
самосе́л
-а, ч., розм.
Той, хто самовільно заселяється куди-небудь.
Білоруською знайшовся (самосёл) у книзі письменника Василя Бикова "Вовча яма" 1998 року ("Васіль Быкаў. Ваўчыная яма") теж про Чорнобильску зону.
Російською можна знайти переклад книги Бикова на російську мову (1999 рік) та газетні статті про чорнобильскіх "самоселів" після 2001 року.
Але, з огляду на згадані у Вікіпедії статті 80-х, схоже що більшість прикладів вжитку є лише у офлайн-виданнях.
Стаття "Самосели зони відчуження" цитує Ліну Костенко, яка вказує що така назва ("самосели") є образливою для поселенців (а отже несе негативну конотацію, так само як і слово squatter):
Самоселами цих людей почали називати журналісти ще з 80-х років 20-го століття. Вчені, учасники історико-етнографічних експедицій у зону відчуження, серед яких і поетеса Ліна Костенко, вважають таку назву некоректною:
Я відразу хотіла б попросити, щоб тих людей ніхто не називав самоселами: це образливо, адже там їхня батьківщина. Вони виросли там і продовжують жити після аварії у своїх рідних будинках – хай і забуті Богом і державою.