Дрібними кроками або копотіти
КОПОТІТИ, очу, отиш, недок., розм. Стукаючи, тупаючи, іти, бігти дрібними кроками.
Ой ще зілля не кипить, А вже милий копотить (Павло Чубинський, V, 1874, 417);
— Діду! Діду! — гукав хлопчик, чимдуж копотячи з гори (Панас Мирний, I, 1954, 165);
Вони [повстанці] вже переїхали через браму і копотять горі дорогою (Іван Франко, VIII, 1952, 302);
// Стукати, тупати, ідучи, біжачи дрібними кроками.
Летить наш кінь! Він копитами на цілий всесвіт копотить... (Павло Тичина, II, 1957, 208);
На вулиці Горького чисто, просторо, і ранком в урочистій тиші лиш дзвінко копотить чобітками дітвора та підлітки по асфальтових тротуарах (Народна творчість та етнографія, 2, 1962, 97).
Швидкими рухами теж іноді використовую, проте, судячи з прикладів вживання, цей вираз більше використовується для позначенні рухів частин тіла - очей, рук, голови, крил тощо:
Онейрологія — наука, що вивчає сновидіння. Сновидіння вважаються
пов'язаними з REM-фазою сну (Rapid eye movement). Ця стадія виникає
приблизно кожні 1,5-2 години сну і її тривалість поступово
подовжується. Вона характеризується швидкими рухами очей, які ніби
стежать за переміщеннями об'єктів, стимуляцією Варолієвого мосту,
прискореним диханням і пульсом, тимчасовим паралічем тіла.
Під час сну з швидкими рухами очей наш високоактивізованний мозок
створює сни, які іноді нелогічні і заряджені емоціями (Foulkes, 1962;
Hobson, Pace-Schott & Stickgold, 2000).