Завжди вважала, що духовий стосується оркестру, інструменту, а духовний - релігійної та психічної сфери. Однак професор В.Максимович чітко розмежовує ці терміни, за ним духовний стосується тільки церковно-релігійного життя. У творах Франка є духова праця, духові інтереси, а в Лесі Українки вже духовна рівновага. Кому з класиків довіряти, і яке слово вжити стосовно відродження держави?
1 Answer
Те вживання слова "духовий", що ви бачите у Франка та Максимовича, можна знайти у:
Духо́вий, а, е. Духовный, къ духу относящійся. Якась незвичайна сміливість і духова міць. Мир. ХРВ. 4.
ДУХО́ВИЙ, а, е, діал. Духовний (у 1 знач.). Товариського, духового життя,.. спільних духових інтересів [у гімназистів] майже не було (Фр., IV, 1950, 242); Вона належала до тих щасливих, котрі не старіються скоро, на котрих лиці відбивалося однак духове життя (Коб., І, 1956, 99).
Це слово з наголосом на другий склад зазначається у СУМі як діалектичне. Незважаючи на те, що це словник радянський, у повсякденному житті сьогодні духовий навіть у західних реґіонах України буде важко (хоч, може, саме завдяки впливу таких явищ як цей словник так і сталося).
Тому ви цілком правильно розумієте, що
Духовий:
- Який приводиться в дію вдуванням струменя повітря (про музичні інструменти).
Духови́й орке́стр; Духова́ му́зика — оркестр, що складається з духових інструментів. Опівдні десь неподалеку заграв духовий оркестр (Збан., Єдина, 1959, 211); А там [біля клубу] уже світло й народ прибува, І весело музика гра духова (Мур., Лірика, 1954, 32).
- Який діє за допомогою нагрітого повітря.
Духовний:
Зв’язаний з внутрішнім психічним життям людини, моральним світом її.
Стос. до релігії, церкви, належний їм; протилежне світський.
-
Додам, що «Російсько-український словник» А. Кримського та С. Єфремова (1924–1933) дає у слові духовий (у значенні «духовний») подвійний наголос: ду́хо́вий (про це ще Oksana Çeliker зазначила в своєму коментарі).– Sasha ♦Commented Mar 3, 2018 at 11:04