Згідно з цим сайтом http://ukrainskamova.com/search/?q=Іноземні&t=0 та багатьма іншими офіційними сайтами, слова "іноземний" та "іншомовний" вважаються словами синонімами, а ось вживання їх з іменниками неоднозначне. Можна сказати "іноземна делегація" та "іншомовний текст", а навпаки вже буде не дуже коректно... Як правильно вживати такі синоніми?
Add a comment
|
2 Answers
Згідно із Словником синонімів слова "іноземний" та "іншомовний" дійсно є синонімами.
Приклади правильного вживання даних синонімів можемо побачити в Літературне слововживання:
Іноземний. Який належить іншій країні, державі, чужому краєві:іноземний матрос, іноземні загарбники, інститут іноземних мов (але міністерство закордонних справ).
Іншомовний. Про певні мовні(переважно лексичні) елементи – слова, терміни, назви тощо: словник іншомовних слів, іншомовні запозичення, іншомовне видання.
Також на сайті Уроки державної мови зазначено:
Іноземний — той, що належить іншій країні, чужому краєві: іноземний матрос, іноземні загарбники, інститут іноземних мов (але Міністерство закордонних справ).
Іншомовний уживають тоді, коли йдеться не про мову в цілому, а про певні її елементи (переважно лексичні) — слова, терміни тощо: іншомовне видання, іншомовні запозичення, іншомовна назва.
answered Mar 16, 2018 at 8:17
Інозе́мний (синоніми: чужозе́мний / чужозе́мський розм., чужосторо́нній розм., чужи́нський / чужи́нницький / чужи́нний / чужине́цький розм.) та іншомо́вний (синоніми: іномо́вний рідко, чужомо́вний) не мають майже нічого спільного.
- іноземний — це той, що стосується інших земель/територій;
- іншомовний — це той, що стосується інших мов.
Навіть стосовно населення України і україномовних людей: в Україні мешкають не лише україномовні, а україномовні мешкають не лише в Україні. Але оскільки все-таки населення України і україномовних людей значною пірою перетинаються, то появню краще на прикладі франкомовного француза на ім'я Франсуа у Франції:
- якщо він пише листа іноземному товаришу — то це він пише листа товарищу, що перебуває не у Франції — при цьому товарищ цілком може бути теж франкомовним, як і сам Франсуа (наприклад, емігрантом або ж походити з будь-якої з країн, де теж пощирена французька: Бельгія, Швейцарія, Канада тощо);
- якщо він пише листа іншомовному товаришу — то він пише листа товарищу, що розмовляє не французькою — при цьому товарищ цілком може бути теж у Франції, як і сам Франсуа (наприклад, імігрантом чи гостем).
Іноземна книжка — це книжка, що видається і купується здебільшого за кордоном; іношомовна книжка — це книжка на іншій мові. Слово закордо́нний (синоніми: зарубі́жний / заграни́чний розм. (замо́рський застаріле, розм.)) й те ближче до слова іноземний (хоч це також не те саме), ніж іншомовний.
Єдиний контекст, де значення цих слів схожі — це мови і їхні елементи. Справа в тому, що про інші мови окрім української ми традиційно кажемо іноземні; ми не кажемо іншомовні мови, бо це тавтологія; не завжди підходить навіть словосполучення інші мови (бо слово інший занадто неконкретне, його зазвичай не застосовують без уточнення, в порівнянні до чого саме інші) або чужі мови (бо чужий має специфічніше забарвлення). Хоч це формально не зовсім логічно, адже українська для нас формально частково іноземна (частина українців живе за кордоном), а російська, їдиш, румунська тощо — формально частково неіноземні (частина населення України надають перевагу цим мовам) — але так склалося, причому не лише щодо української — наприклад, перекладаючи мемуари Франсуа, ми називатимемо вже інші мови, окрім французької, іноземними. Але штука в тому, що, як правильно сказано в іншій відповіді, навіть у цьому контексті ці слова не взаємозамінні, бо ми застосовуємо іноземний у місцях, в яких за логікою мало б бути іншомовний, лише до самих мов, але зазвичай не до їхніх частин/елементів/аспектів (де на своє законне місце повертається логічно очікуване слово іншомовний: іншомовні дієслова, ішномовні правила тощо).
Тобто я б особисто не називав іноземний і ішномовний навіть частковими синонімами, адже спільне значення в них з'являється лише при їхньому застосуванні до різних іменників (слово іноземний реально відіграє слова іншомовний лише в тому випадку, коли саме слово іншомовний просто незастосовне: іноземна мова — в інших випадках значення слів нетотожні) — але упорядники словників вирішили інакше.
