Якщо "квиток", то чому "безбілетний"?

Question

Сайт Мова. ДНК нації дає такі пояснення вживання слів квиток та білет:

Білет

1. Картка з питаннями для тих, хто складає іспит або залік (екзаменаційний білет).

2. Грошовий документ (кредитний, банківський).

Квиток

1. Документ, який засвідчує належність до організації (партійний, журналістський).

2. Куплена картка, що дає право проїзду на транспорті, відвідання музею тощо (трамвайний, залізничний).

Проте людину, що не має квитка на проїзд, називають безбілетною, безквитковий визначають як розм.:

1. заст. Який не має паспорта, документа на проживання де-небудь; безпаспортний. Безбілетні бурлаки.
2. розм. Який не має квитка (на проїзд і т. ін.); безквитковий. Безбілетний пасажир.

За прямим посиланням БЕЗКВИТКО́ВИЙ маємо:

БЕЗКВИТКО́ВИЙ, а, е. Без квитка.

ЗМІ теж часто використовують "безбілетний пасажир".

Чому така невідповідність і який варіант є коректним?

Answer 1

«Білет» і «квиток»

Білет теж мав (раніше?) значення:

1. Те саме, що квиток.

Хоча в сучаснішому словнику воно вже позначене як заст[аріле]:

1. _заст. Те саме, що квито́к 1.
   • [Юркевич:] У мене є ще білет моєї екскурсії – я ще поїду (І. Кочерга);
   • За ворітьми у дворі стояв столик, на йому [ньому] свічка, якась шабатурка з білетами (В. Винниченко).

Тобто «Мова. ДНК нації» права у тому, що «картка, що дає право користуватися чим-небудь, входити куди-небудь, брати участь у чомусь» вже не є одним із основних значень слова «білет» — але, на мою думку, занадто жорстка, стверджуючи, наче це слово не можна вживати в цьому сенсі взагалі. Просто, коли Ви використовуватимете це слово в побуті, то про Вас можуть подумати, що Ви погано знаєте українську лексику, а не що Ви хизуєтеся ерудицією / знанням архаїзмів.

«Безбілетний» і «безквитковий»

Ви якось невірно інтерпретуєте статтю «безбілетний» у СУМ-11. Там не сказано, що «безквитковий» розмовне, навпаки, там сказано, що (у значенні «без проїздного документа») саме «безбілетний» розмовне (а в значенні «без інших документів» — архаїзм; тобто воно не рекомендоване до вжитку в будь-якому значенні навіть у СУМ-11). А «безквитковий» — дозволене навіть у СУМ-11.

СУМ-20 лише підтримує погляд СУМ-11 на ці слова:

• «Безбілетний» — застаріле (про ідентифікаційні документи) та розмовне (про проїзні документи).
• «Безквитковий»:

  1. Який не має квитка.
     • У поїзді старший кондуктор перевіряє квитки. Безквитковий пасажир сховався під лавку (із журн.).
  2. Який здійснюється без квитка.
     • Люди ці були покарані за всілякі вчинки – за намагання вкрасти якусь консервну бляшанку з німецьких складів, за безквитковий проїзд залізницею (А. Хижняк).