«Словник укр. мови» в 11 томах:
ГОРГО́ШІ, гош, мн., діал. Плечі. — Клунка свого не дам, бо я ще й вас могла б узяти на горгоші з вашою торбою разом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 348).
КОРКО́ШІ, ів, мн., діал. Плечі. Андрусь.. приніс мене на коркошах (Іван Франко, IV, 1950, 187); Під гору взяв дід внука на коркоші (Марко Черемшина, Тв., 1960, 34).
«Словник укр. мови» в 20 томах:
КОРКО́ШІ, ів, мн., діал. Плечі. Андрусь .. приніс мене на коркошах
(І. Франко); Під гору взяв дід внука на коркоші
(Марко Черемшина).
Допис Azzurro на форумі ABBYY Linvgo (оригінал, що вже не доступний; кеш кешу) наводить багато інформації щодо вживання цього слова в російській мові; але оскільки інформація цікава, дуже ретельно дібрана й, імовірно, стосується української мови теж (слово має, імовірно, праслов'янське походження і вживається здебільшого на теренах України, хай навіть і при російськомовному спілкуванні), то я наведу її повністю (у власному перекладі на українську, російський оригінал можна переглянути за посиланнями вище, примітки у фігурних дужках мої):
Горгоші (гаргоші) і гиргоші, зазвичай у висловах на го(/и)ргоші, на го(/и)ргошах.
Наголос: на 2-й склад.
Значення: верхня частина спини, плечі, рос. закорки {тут посилання додане мною}.
Регіон: Одеса і обл., Молдавія.
Примітка: спорадично тж. західна Україна.
Статус: регіонально розмовне, особ. дитяче.
Походження слова: імов., від {пра}слов'янської назви шиї (*корк), із вторинним (можл., експресивним) переходом до дзвінких (пор. нижче коркоші й ін. форми з глухим консонантизмом).
Фіксація в {російських} словниках: не фіксується.
Пор. «Тлумачний словник української мови» горгóші, -гóш, діал. «плечі», коркóші, -iв, зах. — тс {тут посилання оновлені мною, бо подане в оригіналі посилання на матеріали «Великого тлумачного словника сучасної української мови» вже не працює}.
Приклади вживання:
ОДЕСА Й ОБЛ.
- «Я маю троє маленьких дітей. Зараз, cлава Богу, двоє в санаторії, то мені доводиться лише одну тягати на „горгошах“. А взимку всіх трьох через калюжі тягала до школи, зі школи таким чином» (з інтерв'ю; портал ІА «Репортер», Одеса, 15.06.2004) {тут посилання оригінальне}.
- «А ми сидимо в мами на горгошах і їмо кашу. По-іншому сьогодні не впхнеш» (форум про дітей, автор з Одеси).
- «…Обожнює дивитися тєлєк, кататися в мене на колінах, малювати, купатися, їздити на горгошах…» (щоденник молодої мами, Одеса).
- «Кататися на горгошах у темряві веселіше» (молодіжний музичний форум, автор з Одеси; народився 1991 р.).
- «Аяяй Президенте! Як не соромно? Буквально на горгошах у Тимошенко став президентом, і жодної подяки. А ким би взагалі був би Ющенко, якби не Тимошенко?» (український політичний портал, коментар з Одеси).
- «А представниця Африки не стала дожидати розбірок і шмигнула по плечах людей, що намагатися схопити її, на протилежний бік Дерибасівської. Дорогою не забувши вихопити в якогось малюка, що сидів на горгошах у татуся, чудовий банан» (Олександр Медведєв, «У Грибоєдова», гумористичне оповідання, 2004; автор з Одеси).
- «Це дядько Гена, з Одеси, саме той, що тебе впродовж всього Єгипту носив на „гаргошах“, плечах» (коментар на сторінці юного актора).
- «Все, що нижче, люди позривали, а цю [листівку] приклеїли високо. Буду з кимось повертатися ввечері — влізу на гаргоші, щоб здерти» (громадський форум, автор з Одеси).
- «…Від „на луськи“ [= на ручки] вона [бабуся] відмазалася, нічого, прийде дідусь з рейсу, затягає і на ручках, і на горгошках» (форум про діточок, автор з Одеси).
- «Хочеться іноді стати маленькою дівчинкою, щоб тато катав на гиргошах, мати носила на ручках та зав'язувала два хвостики й бантики…» (щоденник, Одеса; автор народилася 1990 р.).
- «Сідай коханому на гиргоші-плечі, ніжки будуть під його пахвами, і поганяй його бігцем» (форум, автор з Одеси).
- «Сті[ль]ки народу, але ми були й не так уже далеко від сцени, і тим паче я у Вови на плечах сиділа, ну на гиргошах!» (щоденник, Одеса).
- «Дотепно зроблена з гіпсу, видимо, постать чоловіка, що тримає на плечах (або, як казали в моєму дитинстві, „на гиргошах“) хлопчика, і вони заглядають з вулиці у вікно ресторану. Якось смішно. По-одеськи» (форум, Одеса).
- «Плечі — це не зовсім ги(о)(а)ргоші. На гиргоші означає ззаду застрибнути, руками триматися за плечі, тобто типу верхи» (форум про дітей, Одеса).
Пор.:
- «І друзі шкільні деякі „пропали“, і сусід сходами красень, що на „гиргошах“ мене носив (все казав, як підросту, одружиться зі мною), у 22 чи 24 роки в тюрягу загримів…» (форум, автор родом з Одеси, нині — Італія).
- «Так, у Бессарабії все дитинство катали виключно „на горгошах“» (коментар у Живому журналі, автор родом з м. Білгород-Дністровський Одеської обл.).
Пор. тж.:
- «А якщо треба буває піти кудись дуже далеко, іде сама ніжками й за ручку. Якщо втомиться, просить батька взяти на горгоші» (форум про вагітність, автор з м. Первомайськ Миколаївської обл., на кордоні з Одеською).
МОЛДАВІЯ
- «Іти до моря треба було через лиман по містку, я Катю носила на „горгошах“, так з цими пішими прогулянками скинула два кіло» (форум про дітей, автор з Тирасполя).
- «Мені більше подобається на горгошах їздити, ніж на руках коли носять… Чоловік іноді носив, звісно, на руках, але на горгошах не порівняти» (жіночий форум, автор з Тирасполя).
- «Стосовно слова „на гиргошах“ скажу так… Такий вислів у мене з самого дитинства, і причому не лише в мене… Все місто так каже […] І причому „на закорках“ чую вперше в житті» (форум про дітей, автор з Тирасполя).
- «Ага, готуйтеся взяти на горгоші армію обліковців та перевіряльників» (придністровський соціальний форум).
- «Взяти на плечі. У нас ще кажуть „взяти на гаргоші“» (коментар у Живому журналі, раніше Рибниця, нині — Кишинів).
- «Так, якщо в цій легкій атлетиці він мене на гаргоші візьме…» (форум, автор з Бєльців, 38 років).
- «Там ще за сюжетом Тім мав дві мили перти його на горгоші…» (молодіжний ігровий форум, автор з Бендер).
ЗАХІДНА УКРАЇНА
- «Ось туточки я йому [хлопцю] на гаргошах сиджу, тобто на шиї звісивши ноги» (коментар у блозі, Кам'янець-Подільский; автор народилася 1981 р.).
Примітка: слабо фіксуються тж. варіанти коркоски, киркоски, коркоси, киркоси й коркоші, пор. атрибутовані приклади:
- «Коркоски, вони ж закорки, воно ж місце на плечах, куди саджають малюка. Або дівчину на конч{ц}ерті» (форум, Одеса).
- «Приїхала свекруха в гості (з Донбасу), і я залишила чоловіка, її й сина (3,5 роки), а сама — гуляти. Повертаюся — нервова, виснажена дитина щось їм торочить і не може пояснити […] Покликали товмача в моїй особі. Ну, кажу, матусі скажи, що бажав.
— Я на коркоськи хочу!
Питаю: що незрозуміло? Виявилося, вони такого слова не знають… Специфіка регіону, однак!» (форум про дітей, Одеса).
- «Що таке ГОРГОШІ, я дізналася лише років у 25, а слово „коркоски“ взагалі вперше чую» (там же, далі в темі інша учасниця).
- «У нас це „киркоси“ були» (там же, ще одна учасниця з Одеси).
- «Настька на каркоші всаджувалася, Вітя руку батьківську брав, через плече надягнувши сумку з провізією, і вирушали вони в путь-дорогу» (мережеве оповідання, автор з Одеси; народився 1959 р.).
- «Залазь ліпше до мене на каркоші, у мене плечі є, слава Богу!» (форум, автор з Хмельницької обл.).
«Етимологічний словник української мови» в 7 томах:
горго́ші, ґорґо́ші — див. корко́ші.
[корко́ші] (мн.) (у виразі [на к. кого взяти] «носити кого-небудь на спині, на плечах») Ж, [ґорґо́ші] (мн.) (у сполученнях [нести дитину на ґорґошах] «нести дитину на плечах, за спиною», [узя́ти на ґ.]) Ме, [ґорґе́ші] «тс.» Гриц, [ко́ркуш] «плечі, шия, спина» Ж; — р. (за)ко́рки (у виразі сесть на з. «сісти на плечі, на верхню частину спини»), п. kark «задня частина шиї», ч. слц. krk «шия», вл. kyrk «горло», krk «тс.», болг. [къ́ркач] (у виразі [нося на к.] «несу на плечах і верхній частині спини»), м. кркач (у виразі носи к. «тягне (несе) на спині»), схв. kȑke (у виразі nà krke nositi «нести на плечах»), кр̀кача «спина, горб» (на кр̀качама «на плечах»), слн. kŕke (мн.) «довге волосся на голові», krkoč (na krkoč «на плечах»), цсл. (схв.) кръкъ «шия»; — псл. *kъr̥košь (*kъr̥kočь), *kъr̥kačь (*kъr̥kačа), похідні від *kъr̥kъ «шия»; — споріднене з дінд. kṛka- (не засвідчене) «шия, горло, кадик», відбитим у kṛ́kata- «шийні хребці»; іє. *ker- «обертати, крутити, гнути» (сюди ж псл. *kъr̥čь, укр. ко́рчі); менш певні як відповідники дісл. kverk «горло, гортань», лат. gurges «стравохід», дінд. gargara- «тс.», лит. kãklas «шия» (Machek ESJC 293); виведення від *kъr̥čь, укр. корчі (Brückner 220) мало переконливе; слово розглядається і як субстратне в індоєвропейських мовах (пор. абх. gyrgy «гортань») (Тreimer Lingua 9 (1960), 99). — Sławski ІІ 77–78; Skok ІІ 203; Bezlaj ESSJ 11 95. — Пор. карк, корча́га.