Новотві́р, вору, чол. Форма, елемент, слово і т. ін., що утворилися заново.
Коли брати опис СУМ‑11, то тут хитре слово „заново“, що може нести „старе“.
За́ново, присл., розм.
- Знову, ще раз.
- По-новому; не так, як раніше.
- Нещодавно, щойно.
Але воно й на те і хитре, бо має розбіжні означення, ще цікавіше — чомусь для опису вжили слово з міткою „розмовне“. Але загалом так, не несе суто означення „підробки“.
Коли поглянути на основу слова „новодел“, то воно складається з „новое“ і „делать“. Очевидно, що для другого слова українська вживає „робити“. Схоже таким чином міркували творці російсько-українського народного сучасного словника 2009:
Новодел – новоро́бка:
• делающий новоделы – новороб. Всі слова на ‑роб стосуються людських професій, рис: не́роб (неро́ба), хліборо́б, виноро́б, доморо́б, карторо́б, дзиґоро́б тощо, «новоробка» ж із ряду «обро́бка», «ви́робка», «доро́бка», «підро́бка».
Здавалося, що все зроблено-пороблено, та й слово поготів вживається, щоправда, також і як новороб з означенням предмета.
Але моє серце крається. Тобто українська закінчення ‑ка цілком має, не заперечую, але ж… Як щодо ‑ріб? Тобто обріб, виріб, дорібок, підріб? А отже і новоріб.