31

З усіх особливостей української мови я ніколи в житті не чув, щоб хтось використовував двоїну, на кшталт «Йде дві дівчині», «Було дві годині дня», «Дві слові про наукове татарське письменство».

Відповідно, і в письмових текстах вона теж завжди видавалася мені незрозумілою і дивною.

Чи існує двоїна взагалі в сучасному мовленні (передусім усному), чи вона цілковито відмерла? Якщо існує, то можливо існують якісь аудіозаписи, де можна було б почути як вживають/вживали двоїну носії мови?

2
  • 2
    Можу сказати, що ще принаймні в 80-х—90-х на Черкащині можна було почути конструкції назразок «три літрі» чи «дві відрі». Попри загальноприйняте твердження, ніби двоїна активно функціонує в діалектах лише деся аж на Волині чи західніше.
    – PY PY
    Commented Sep 30, 2017 at 18:01
  • 2
    У мене і тато так каже, і баба по маминій лінії теж каже: дві відрі, дві штані. Тобто ця штука ще жива. Тато з Поділля, мамина мама з Київщини. Commented Oct 7, 2017 at 21:35

6 Answers 6

31

З офіційного вжитку двоїну було вилучено під час реформи правопису 1933 року. Тому надмірне її використання може бути сприйнято як архаїзм¹.

Менше з тим, існує доволі велика кількість нерегулярних рештків двоїни, які використовуються у повсякденному вжитку.

Окрім того, деякі діалекти української зберегли вживання двоїни — як у письмовій, так і в усній мові.


Типові приклади вживання двоїни у сучасній українській:

  1. числівники: двісті (порівняйте з п'ятсот, шістсот тощо)
  2. наголос²: два бра́ти (порівняйте з усі брати́), дві пі́сні (усі пісні́)
  3. чергування голосної: два си́на (усі сини́)
  4. іменники Жін. та Срд. роду в Наз. та Знх. відмінках дістають закінчення : дві стіні́ (а не стіни́)
    1. Правопис³ 1928 року передбачав, що якщо корінь закінчується на г/к/х, то вона змінюється на з/ц/с: дві руці́, дві нозі́
  5. парні іменники в Орд. відмінку: очима (проста множина очами)
  6. власні іменники (прізвища), які означають сімейство або подружжя: там живуть Петренки́

Зауваження

(1) Очевидно, можна рекомендувати користуватися двоїною у художній літературі і поезії, але уникати її у технічних дописах.

(2) Історично, праслов'янська мова мала окремі форми для:

В українській мові форма «2» розповсюдилася на форму «3/4», і тому іноді буває важко відрізнити одну форму від іншої.

(3) Останнім за часом словником, який визначав офіційний статус двоїни, є Харківський правопис Скрипника (1928).

17

Так, двоїна ще існує, так у письмі як і в усному, але тільки на деякі, рідкі слова.

Хіба найкращий приклад є у Святі Літургії:

Двері, двері! В премудрості будьмо уважні.

Двері переважно подвійні в цьому значінні. Теж буває плечі i очі.

Читання, ст. 171-172:

Численні праці О. Ф. Жолобова присвячені якраз дослідженню двоїни на матеріалі старослов’янської мови, де це явище зберігалося найдовше – до ХІІІ – ХІV ст. [4, 95] (а в старопольській до ХVІ – ХVІІ ст. [4, 8]). В українській мові двоїна збереглася навіть до ХХ ст. (напр. дві руці́, дві нозі́, дві книзі, дві рибі, дві дорозі, дві слові, дві вікні́, два рукава і т. д.) і була вилучена як застаріла правописною реформою 1933 року [15]

[...]

Прикладом цього твердження можемо навести у першу чергу бога Януса (лат. Ianus < лат. ianua ‘двері’) (≈ ІІІ ст. до н. е.) – одного з найдавніших римських богів. Спочатку Янус був богом світла і сонця; вранці він відчиняв небесну браму й випускав на землю день, а ввечері зачиняв браму. Згодом став богом входів і виходів. Під опікою Януса були входи і виходи кожного будинку та міста, тому його зображували з ключем у руках. Зображення бога з подвійним обличчям ставилися на арках, над дверима і брамами.

4
  • 2
    А в селі на Хмельниччині, де жив мій дідусь, говорили старосослов'янською вдвізі́ замість вдвох:"Йдемо на охоту (полювання) вдвізі". Commented Feb 10, 2017 at 10:04
  • 1
    а чи штані - двоїна?
    – chizh
    Commented Feb 15, 2017 at 20:46
  • 2
    @Chizh Так, бо їхня однина не існує; але тепер частіше вживають множину: "штани". Commented Feb 15, 2017 at 20:57
  • так, в мене під цим впливом наголос на і виходить часто
    – chizh
    Commented Feb 15, 2017 at 21:50
9

"Дві відрі" - то був буденний вираз для моєї бабусі з Вінниччини. Вона, на жаль, вже померла. Цей приклад не можна назвати дуже сучасним, проте...

3
  • 2
    Так, у себе в селі на Хмельниччині я теж час від часу чую як: "дві відрі, дві нозі, дві руці". Частіше кажуть "два теляті" ніж "двоє телят" тощо.
    – Jack
    Commented Feb 10, 2017 at 13:34
  • 2
    Так, в різних селах Хмельниччини чув в такій форми ці вирази.
    – Alex Sodin
    Commented Feb 17, 2017 at 17:04
  • Я з Хмельниччини і підтверджую, що у нас так кажуть.
    – xpoback
    Commented Feb 11, 2020 at 9:49
6

Приклади з літератури:

  • В українській версії роману "Гаррі Поттер і в'язень Азкабану" (перекладач Відомо-Хто):

    — Здається, що так, — недбало відповів Рон. — Але я рвуся туди за іншим: хочу нарешті потрапити в "Медові руці"!

  • В Оксани Забужко:

    "...з отерпом у пучках і сльозами в очу».

Наразі двоїною активно послуговуються в діалектах, зокрема північних і південно-західних. Ось щось типу доказу:

Ось щось типу доказу

4
  • 1
    Є підозра, що оголошення просто містить помилку. Чи хазяйка, дійсно, «с»дає саме дві кімнаті? Commented Feb 15, 2017 at 20:53
  • @bytebuster Тому я й називаю це "чимось типу доказу", а не доказом. Світлина з Закарпаття, а для південно-західного наріччя досі актуальна форма двоїни. А правопис префіксів - досить поширена помилка, але qui sait...
    – Palacsinta
    Commented Feb 15, 2017 at 21:02
  • Не зустрічав такої форми для саме слова "кімната". І якось незвична вона і не звучить.
    – Alex Sodin
    Commented Feb 17, 2017 at 17:06
  • 1
    Щодо цитати з перекладу "Гаррі Поттера і т. д.": можливо, "руці" -- це множина від "руця" (як зменшувально-пестливе від "рука"; хоча СУМ-11 дає тільки суперечливий приклад із вживанням чи то в множині, чи то в двоїні)?
    – bobbib
    Commented Dec 15, 2018 at 3:21
3

По всіх Карпатах говорять: "Іти д'хаті" в значенні "додому", "дохати". Дивно, що в Українській мові одне пишеться разом (зазвичай), а інше тільки окремо, хоча вони й близькі за змістом. Суть в тому, не знаю чи дійсно це для всієї території України, словом хата позначають кімнату, покій - тож можливо, що словосполучення "д'хаті" сформувалося під впливом двоїни.... Вжиток цього словосполучення не є архаїзмом, а щоденною нормою спілкування. Щодо суті розмови: руці, нозі, штані, штанці, рукавиці, ногавиці.... насправді двоїн досить багато в українській мові, просто люди не завжди розуміють, що вони її вживають. А ще друзі (мало б бути други) ;)

6
  • Ласкаво просимо до сайту Ukrainian Language.SE! Будь ласка, завжди додавайте до відповідей посилання на поважні джерела, інакше ваші дописи лише запрошуватимуть до заперечень. Наприклад, легко заперечити про «дʼхаті», бо більшість людей мали одну хату, а не дві; звідки тоді двоїна? Або можна стверджувати, що «дʼхаті» — це не двоїна, а рештки локативу, так само як «він знаходиться домів» або «в саду» (не «в саді»). Commented Jun 5, 2017 at 19:29
  • Те саме стосується тверджень, що щось «є щоденною нормою спілкування»: або воно є нормою і згадується у підручниках, на які треба надати посилання, або воно не є нормою, і тоді відповідь невірна. Commented Jun 5, 2017 at 19:29
  • 1
    Не все і не завжди можна знайти у підручниках, особливо що стосується двоїни в українській мові. Але автор питався про сучасне мовлення (не мову) і приклад д'хаті я навів із власного досвіду спілкування. Звичайно ж я не збираюся на цю тему писати підручник.... Commented Jun 5, 2017 at 20:40
  • Так, не все можна знайти. Але дане конкретне запитання не містить ніяких рідкісних явищ, для яких можна робити винятки і дозволяти ненаукові відповіді. Озирніться навколо по нашому сайту; у нас є багато складних запитань, які отримали хороші, якісні, науково-обґрунтовані відповіді. Саме цим наш сайт відрізняється від численних форумів. Упевнений, що і ви також зможете надавати хороші відповіді; просто треба брати за взірець хороші зразки (і не брати поганих). Commented Jun 5, 2017 at 21:01
  • 1
    Щодо д'хаті - не знаю, до чого тут двоїна. Навряд чи йдеться тут про дві хати. А от щодо інших прикладів - дякую, це дуже цікаво, про "друзі", "штані" я навіть думав!
    – Maksym
    Commented Jun 5, 2017 at 22:24
2

Вживається іще й як! Те, що двоїна "фішка" західних регіонів — це міт.

Полтавщина 2019 рік. Був кілька (5) днів у селі Вісичі (Полт. район) цього року — двоїна зустрічається чи не в кожного третього. Напр., до непристойности, далебі, часто казали слово "руці" (проте відокремлюючи його від мн. "руки") — взяла у руці по відру й пішла, проте та сама людина казала і і звідки йто у наших депутатів руки ростуть!? (себто, тільки зараз я це утямив, руки — це щось загальне, абстрактне, про багато людей; а руці — це типу як щось одне цільне, як "орган" по типу очі, легені. Коли ми говоримо легені ми часто говоримо про один конкретний нероздільний предмет, який складається із двох симетрично розташованих частин).

Потім ще точно пам'ятаю слова: відрі, лапі (одн. лапа), вікні, колІні (!а не колІна). Орудний ще відмінок був: (окрім відомого "очима") граблИма (від граблІ) — граблИма працюй!.

Я відчуваю, що ми сильно недооцінюємо стереотип "двоїна" є здебільшого лиш у західних діалектах... У містах може й немає, але село... Вважаю, що двоїна без підтримки зі сторони держави/філології протримається ще років 60-80, а потім остаточно зникне...

P.S.: як же я жалкую, що був не зробив звукозаписи...

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.