Етимологічний зв’язок слів бачити та про(ви)бач

Question

Чи однокоріневі слова бачити та пробач / вибач?
Якщо вони не однокоріневі -- то коли змінилося значення одного зі слів, і при яких обставинах?

Answer 1

Однокоріневі в будь-якому сенсі, в тому числі й в етимологічному сенсі.

^{Етимологічний словник української мови в семи томах, том 1: 154–155 сторінки}

бачити, бачця «здається», [бача] «видіння» (Пискунов Ф., Словарь живого народного, письменного и актового языка русских южан. Изд. 2-у К., 1882) бачність «обережність», бачний «обережний», [бачливий] «так само; уважний» (Желехівський Є., Недільський С. Малорусько-німецький словар. Т. 1–2. Львів, 1886), [бачучий] «зіркий», [бачущий] «так само», вибачати «прощати», вибачити «пробачити; [роздивитись, розгледіти (Курило 0. Матеріали до украхнськох діалектологія та фольклристики. К., 1928.)]», [збачати] «прощати; помічати», завбачити, завбачливий, [знебачки] «несподівано», [знебашки, знеобачка] «так само», [зобачити] «попробувати» (Курило 0. Матеріали до украхнськох діалектологія та фольклристики. К., 1928.), [навбач] «на вигляд», недобачати, [недобачливий] «з поганим зором», [недобачний] «невидимий, неоглядний» (Желехівський Є., Недільський С. Малорусько-німецький словар. Т. 1–2. Львів, 1886), [необачка] «безпечність, нерозсудливість», [необачки] «несподівано» (Желехівський Є., Недільський С. Малорусько-німецький словар. Т. 1–2. Львів, 1886), обачити «побачити, помітити», [обачитися] «видужати», обачний «обережний», обачливий «так само», [перебачати] «прощати» (Желехівський Є., Недільський С. Малорусько-німецький словар. Т. 1–2. Львів, 1886), передбачати, передбачливий, побачення, пробачати «прощати», пробачення, пробачливий, [убачливий] «уважний», старе бачити «пильнувати» (1436); — московська [бачить] «бачити», білоруська бачыць, польська baczyć «звертати увагу, зважати; (старе) бачити», чеська [přebačić] «не помітити», словацька [báčiť] «дивитися»;

більшість дослідників (Bern. I 23—24; Фасмер І 138; Шанский ЭСРЯ І 2, 61–62; Richhardt 32; Sławski I 24; Sł. prasł. I 174—175) вважає запозиченням з польської мови, в якій пояснюється як результат перерозкладу префіксального дієслова *ob-ačiti, повʼязаного, нібито, з іменником *oko;

польська baczyć виводилось також від іменника *baki «очі» (Brückner 10), від гіпотетичного *bakъ «сторож, наглядач, опікун» (Baudouin de Courtenay Szkice 438–439), від вигуку здивування ba (Leht-Spławiński JP 26, 166–170), від patrzyć «дивитись» (Machek ESJČ 425), а також від іранська *abi-āxšaya- «бачити, спостерігати, оберігати, памʼятати» (Трубачев Этимология 1965, 43–47);

не може бути категорично відкинуте і припущення (Matzenauer LF 1, 4) про запозичення з турецької мови, в якій дієслівна основа bak- «дивитись, турбуватись, звертати увагу, бути обережним» і так далі є спільнотюркською