Нещодавно потрапив у руки наказ "Про затвердження Порядку призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого". Але неодноразово чула, що вживати слово керуюючий неправильно. На підтвердження цього знайшла: Керівний, керівник, управитель і керуючий. То, все-таки, особливо у офіційних документах, яке слово правильно вживати?
1
-
Related: ukrainian.stackexchange.com/q/3118– Be Brave Be Like UkraineCommented Mar 22, 2018 at 14:22
Add a comment
|
1 Answer
Сучасний Словник української мови містить таку статтю:
КЕРУ́ЮЧИЙ, а, е. 1. Який керує; керувальний.
– Я, світлий пане, люблю й важу обряд і мову батьків, але признаю керуючу руку (Н. Королева)
На тому ж сайті Оnline corrector, про який Ви вже згадували, пишуть, що:
Вживання дієприкметників активного стану з -уч-, -юч- не рекомендовано нормами сучасної української мови. Замініть керуючий на один з варіантів: керівний; керівник, управитель.
У статті 12 поширених помилок в українській мові подають інформацію на прикладі слова "миючий":
Слово «миючий» з’явилося в українській мові внаслідок калькування російського «моющий». В академічних перекладних словниках вказано правильний український відповідник – «мийний».
Аналогічно і керуючий: від рос. управляющий.
Це лише одна з низки подібних кальок. Слід мати на увазі, що активні дієприкметники на -уч(ий), -юч(ий) (для прикладу, керуючий, мотивуючий, омолоджуючий) не властиві сучасній літературній мові, і від них варто триматися осторонь. Натомість правильно вживати українські відповідники: керівний, мотивувальний, омолоджувальний.
Таким чином у документах трапляються такі іменники, але все ж, я вважаю, що слід оминати іменники із суфіксами -уч-, -юч- і замінювати їх на питомі суфікси -льн-, -н-.
answered Mar 22, 2018 at 13:38
-
В такому разі, коли з'являться зміни до класифікатору професій, де чітко зазначена посада керуючий? Commented Jul 4, 2021 at 12:21