Як правильно пишеться "всесвітньовідомий" чи "всесвітньо відомий"?

Question

Як правильно написати "всесвітньовідомий" або "всесвітньо відомий"?

В. С. Ковтюх в навчальному посібнику "Репетитор (як навчитися правильно писати)" зазначає, що дане слово є винятком й пишеться окремо:

Складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметни­кових основ, якщо названі цими основами поняття не підпо­рядковані одне одному, пишуться через дефіс (між ними можна поставити сполуч­ник і): складально-клепальний, шахово-шашковий, <…>, виставково-демонстраційний, бюджетно-фінансовий (але: хитромудрий, зловорожий), а також узвичаєні: літературно-художній, народно-визвольний, підзолисто-болотний, всесвітньо-історичний (але: всесвітньо відомий).

Але в орфографічному словнику (наприклад, «Словниках України on-line» УМІФ НАНУ) це слово пишеться разом.

То як все ж таки правильно?

Answer 1

(Хм, чим більше дивлюся, тим більше невдоволений цією відповіддю — спробую пізніше переписати, більш спираючись на правопис.)

Моя думка: можливі обидва варіанти.

Чому я припускаю, що можна писати окремо

Оскільки слово «відомий» за своєю природою може приймати під своє керування інші слова («відомий у дворі», «відомий на все місто» тощо), то варіант «окремо» в принципі не може бути забороненим. Адже якщо ми можемо сказати «відомий на увесь світ», то ми можемо сказати «відомий всесвітньо», а отже і «всесвітньо відомий». У випадку окремого написання це не складний прикметник, а простий прикметник «відомий» (з підлеглим словом «(як?) всесвітньо»).

У «Правописі», здається, немає правила, яке б вимагало «склеювати» прислівник з прикметником, принаймні у випадках, коли це справжній прислівник, що легко можна переставити в інше місце.

Чому я припускаю, що можна писати разом

У попередньому пункті ми розглядали можливість існування двох окремих слів (прислівника «всесвітньо» і прикметника «відомий»). Але чи означає це неможливість існування складного прикметника на основі тих же лексем? Здається, ні.

Хоча у примітці 1 у § 29.1 «Правопису» постулюється тенденція до незлиття прислівника, утвореного від відносного прикметника (а саме таким є прислівник «всесвітньо»), з наступним прикметником:

Прислівники, утворені від більшості відносних прикметників, як правило, зберігають на собі логічний наголос і не зливаються в одне слово з наступним прикметником або дієприкметником: абсолютно сухий, діаметрально протилежний, послідовно миролюбний, різко окреслений, суспільно корисний, суспільно необхідний, хімічно зв’язаний.

— але це лише тенденція, оскільки вжито «як правило».

Якби складний прикметний «всесвітньо(-)відомий» існував, як би його мали писати: разом чи через дефіс? Очевидно, що разом.

Найімовірніше, за § 29.1.г «складні прикметники, в яких першим компонентом виступає прислівник» (хоча можна спробувати також підігнати й під § 29.1.б «складні прикметники, утворені від сполучення іменника та узгоджуваного з ним прикметника» — «всесвітня відо́мість»). У будь-якому разі, із § 29.2 «через дефіс пишуться» не підходить жоден з підпунктів.

Окрім зазначенного в тексті питання орфографічного словника, слово «всесвітньовідомий» є також у таких словниках:

• «Англійсько-українсько-англійський словник наукової мови (фізика та споріднені науки)» О. Кочерги і Є. Мейнаровича (2010):

  _{world-famous всесвітньовідо́мий
  world-renowned всесвітньовідо́мий}

  _{всесвітньовідо́мий 1. world-renowned 2. (уславлений) world-famous}

• «The Ukrainian-Russian Dictionary» в ABBYY Lingvo Live:

  _{всесвітньовідо́мий изве́стный всему́ ми́ру; всемирноизве́стный}

Висновок

Отже ніщо не перешкоджає ані існуванню словосполучення з прикметника й прислівника «всесвітньо відомий» / «відомий всесвітньо», ані існуванню складного прикметника «всесвітньовідомий».

Оскільки окремі прислівник і прикметник — це первісний стан (поява у мові прикметника «відомий» і прислівника «всесвітньо» передувала появі складеного прислівника), то, мабуть, деякі лінгвісти намагаються перешкоджати появі складеного прикметника (що ми бачимо у Ковтюха), щоби запобігти множенню сутностей (раз уже можна писати якось, то, мовляв, хай воно вже пишеться лише так). Але врешті-решт здоровий глузд (немає сенсу забороняти те, що не є нелогічним) і фактичний узус кажуть, що існують обидва варіанти.

До речі в цитатах «Словника української мови» в 20 томах (а також старого в 11 томах) зустрічаються обидва варіанти: «всесвітньо відомий» — 4 трапляння (4 у старому), «всесвітньовідомий» — 2 трапляння (2 у старому).

Answer 2

Ліпше "всесвітньовідомий" не писати геть, ні разом, ні окремо. Це типова гончарівська калька з російської.

Словник Єфремова-Кримського подає такий переклад:

Всемирноизве́стный – на ввесь світ сла́вний, все́світньо-сла́вний, всесві́тньої сла́ви.

Джерело: Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)

Може звучати трохи архаїчно й пишно. Так, словник давній. По-сучасному я б сказав "відомий на весь світ", "знаменитий на весь світ", але ж не цей монструозний російський канцеляризм, котрий духом своїм противний природі нашої мови.

Answer 3

На думку Національної академії наук України пишемо разом:

всесві́тньовідо́мий – прикметник

відмінок	однина	однина	однина	множина
	чол. р.	жін. р.	сер. р.
називний	всесві́тньовідо́мий	всесві́тньовідо́ма	всесві́тньовідо́ме	всесві́тньовідо́мі
родовий	всесві́тньовідо́мого	всесві́тньовідо́мої	всесві́тньовідо́мого	всесві́тньовідо́мих
давальний	всесві́тньовідо́мому	всесві́тньовідо́мій	всесві́тньовідо́мому	всесві́тньовідо́мим
знахідний	всесві́тньовідо́мий, всесві́тньовідо́мого	всесві́тньовідо́му	всесві́тньовідо́ме	всесві́тньовідо́мі, всесві́тньовідо́мих
орудний	всесві́тньовідо́мим	всесві́тньовідо́мою	всесві́тньовідо́мим ​	всесві́тньовідо́мими
місцевий	на/у всесві́тньовідо́мому, всесві́тньовідо́мім	на/у всесві́тньовідо́мій	на/у всесві́тньовідо́мому, всесві́тньовідо́мім	на/у всесві́тньовідо́мих

Answer 4

Всесвітньовідомий і Відомий на весь світ замість (всесвітньо відомий)

Залежно від будови речення, слово «відомий» може приймати форму різних частин мови - прикметника або прислівника.

---

Прикметник

Пишемо разом, якщо утворюємо складний прикметник

Всесвітньовідомий український письменник Т.Г. Шевченко. (Який?).

Український правопис 2019:

§ 40. Р а з о м пишемо складні прикметники зі сполучними голосними о, е; з першою іменниковою основою на приголосний; з першою числівниковою основою на и, о, а, що виконують роль сполучного голосного, та на приголосний. Вони охоплюють:

2) складні прикметники, утворені з іменника та узгодженого з ним прикметника: внутрішньоóчний (внýтрішнє óко), довгохвильовúй (дóвгі хвилі), загальнодостýпний (загáльний дóступ), загальноосвíтній (загáльна осві́та), зовнішньополітúчний (зóвнішня полíтика), східнослов’я́нський (схід́ні слов’я́ни).

то ж всесвітньовідóмий від всесвітня відомість

4) Примітка 1. Прислівники, утворені з відносних (зрідка — якісних) прикметників, здебільшого зберігають на собі логічний наголос і не зливаються в одне слово з наступним прикметником або дієприкметником: абсолю́тно сухи́й, валéнтно пов’я́ заний, вíльно конвертóваний, діаметра́льно протиле́жний, компете́нтнісно орієнто́ваний, наукóво обґрунто́ваний, послідо́вно миролю́бний, професíйно орієнто́ваний, соціáльно актúвний, соціáльно свідо́мий, соціáльно небезпéчний, суспі́льно кори́сний, суспі́льно необхі́дний, хімі́чно стійкúй, чíтко окре́слений.

то ж, можемо створити: всесвітньо визнані (вакцини), але

---

Прислівник

Пишемо окремими словами, якщо утворюємо складений прислівник (утворений з прислівника «відомий» і підрядного словосполучення - прийменника «на», займенника «весь», іменника «світ»). Правопис прислівників

Всесвітньо відомий український письменник Т.Г. Шевченко. (Як? Де?)* українською так не кажуть і тому відбувається словозміна на відомий на весь світ.

---

РОЗРІЗНЕННЯ ПРИСЛІВНИКІВ ТА ОДНОЗВУЧНИХ З НИМИ СПОЛУЧЕНЬ СЛІВ

Зверніть увагу! У тих випадках, коли маємо прийменник з іменником, між ними можна вставити залежне від іменника слово — означення (підійшли до самої гори); коли ж після прийменника стоїть прикметник, числівник чи займенник, а після них — іменник, слова між прийменником та іменником можна вилучити (по парку, у вікно, у кімнатах, на світі).

Приклади вжитку:

Ой сину, мій сину,
Моя ти дитино!
Чи є кращий на всім світі,
На всій Україні!
(Т. Г. Шевченко, "Сова", 1951)

Бібліотекар Софія Лунейко розповіла юним подолянам про унікальність нашої країни, про духовні й культурні цінності, якими вона славетна на весь світ. Найбільше дітей вразила неповторна техніка петриківського розпису та всесвітня відомість «Щедрика» Миколи Леонтовича.

Творення і правопис складних слів

За кількістю основ у них слова поділяються на прості, складні і складені.

1. Слова з однією основою називаються простими: тиша, ранішній, розхвилюватися. Прості слова можуть мати кілька префіксів і суфіксів і лише один корінь: на-в-з-до-гін, по-від-пис-ува-ти, по-роз-кид-а-н-ий, як-най-глиб-ш-ий.

2. Слова з двома чи більше основами називаються складними. Складні слова творяться складанням двох або більше основ: a) за допомогою сполучних голосних о або е: пароплав, місяцехід, світло-голубий, працездатний; б) без сполучних голосних: хліб-сіль, всюдихід, повсякденний,напівпровідник.

Складні слова пишуться разом або через дефіс.

3. Слова і форми слів, що складаються з двох або більше окремих слів, називаються складеними: буду писати, двадцять один, раз у раз, так що.

Семантичний аналіз

Весь (ввесь, увесь) - с., займ. Означає щось як ціле, неподільне, взяте повністю.

Сві́т — це соціальне середовище в межах планети Земля (Світова організація торгівлі, світова спільнота).

Все́світ — це весь світ з енергії і матерії, разом з Землею, Сонцем, Чумацьким шляхом, усіма іншими галактиками та міжзоряним простором. Всесвіт нескінчéнний і неосяжний думкою.

Все (усе)

Перша частина складних слів, що вказує на: 1) всеосяжність, повноту певної дії, вираженої другою частиною слова, напр.: всеохоплюючий, всепоглинаючий, всетворчий; 2) повноту обсягу, об'єму предмета чи явища, означуваного цим словом, напр.: вселюдний (уселюдний), всестановий; 3) повноту якості, вираженої другою частиною слова, напр.: всесильний (усесильний).