СУМ 20 та СУМ 11

Question

У цій спільності, мені досить часто наводять приклади із СУМ-20, який вийшов за часів незалежності України. І тому, я нарешті вирішив також ним користуватися, однак в Інтернеті зустрів критику цього словника (наприклад, одна назва статті на форумі "СУМ-20 - ганьба вітчизняного мовознавства"). От на які основні проблеми цього словника я наткнувся:

1. "Порівняння статей одразу підтверджує, що «формування СУМ-20 здійснювалося на основі реєстру слів попереднього видання — СУМ-11» та «...практично повністю включено матеріали фундаментальних словників: „Фразеологічного словника української мови“ у двох книгах, виданого у 1993 році, та „Словника фразеологізмів української мови“, що вийшов друком у серії „Словники України“ у 2003 році», як зазначено в передмові до видання (Т. 1, С. 10, С. 56). Можна бачити, що тлумачення і порядок значень подаються без суттєвих змін. (Розбиратися докладніше з авторством і плаґіатом, який відмічав В. Німчук у статті «Про сучасну українську тлумачну лексикографію», не входить у мої наміри.) Також без змін до нового словника перенесено ілюстративний матеріал словників-попередників, які, втім, отримали значно гіршу паспортизацію."
2. "Додані цитати в новому виданні іноді суттєво змінювалися, ба навіть перекручувалися, без відповідних поміток".
3. "Деякі цитати потрапляли в СУМ-20 з російських джерел, або через джерела, перекладені з російської мови. У таких цитатах може використовуватися нестандартна термінологія".

Ці проблеми, я вибрав із цього блогу присвяченого українській мові, де є приклади, які підтверджують ці проблеми, а також розглядають й інші недоліки.Також цікавим порівнянням СУМ-20 та СУМ-11 є ця стаття і з того ж самого блогу (варто зазначити, що таких статей є багато на різних сайтах

Однозначним плюсом СУМ-20 є те, що там набагато більше сучасних слів, аніж у СУМ-11, однак критика цього видання насторожує, тому і виникає питання чи варто його взагалі використовувати? Згідно до цього джерела:

Словник у 20-х томах — оте саме національне надбання...

Того й виникло у мене запитання: "Чи справді СУМ-20 невдале видання?". Наразі я зустрів більше критики, аніж позитивних відгуків про СУМ-20.

Можливо, це запитання не зовсім відповідає, тому я хочу зазначити, що прошу об'єктивних фактів, щоб нарешті з'ясувати, яке ж з цих видань краще використовувати для дослідницьких робіт, при написанні творів тощо.

Answer 1

Ну, власне, це вирішує кожен сам для себе.

Що я можу сказати…

За

1. Це словник, що позиціонується як академічний; виданий Українським мовно-інформаційним фондом Національної академії наук України і видавництвом «Наукова думка» Національної академії наук України; з формальної точки зору «солідно».

2. Це доволі ґрунтовна і всеосяжна робота.

Я не знаю інших подібних словників, виданих після 1980 року (тобто після «Словника української мови» в 11 томах — СУМ-11). Якщо щодо орфографічних і перекладних ми ще маємо якийсь вибір, то серед інших тлумачних я знаю лише:

• «Великий тлумачний словник сучасної української мови» («ВТССУМ») В'ячеслава Бусела і видавництва «Перун» (2001–2009). Навертає ще більше критики, яка зводиться здебільшого до такого:

  • Там зовсім відсутні цитати. Тобто лише слово і його визначення. На яких підставах автори вирішили, що це слово вживається саме в таких значеннях — незрозуміло.
  • Найзмістовніші словникові статті, кажуть, скопійовані слово в слово із СУМ-11.
  • Містить багато простих однорядкових статей типу «Жито́мирець, -рця, ч. Мешканець Житомира», «Жито́мирський, -а, -е. Прикм. до Житомир», «Житомиря́нин, -а, ч. Те саме, що жито́мирець».

• «Вільний тлумачний словник» від Webmezha (2013–2018). Спроба власників сайту sum.in.ua (одного з тих, що публікують електронну версію СУМ-11) (чи якихось інших людей) додати статті, яких бракує СУМ-11; конкретні автори і редактори не зазначені. По-моєму, статті складені доволі ретельно (докладно, означення, цитати), але наразі всього 368 статей.

• «(Народний) Тлумачно-стилістичний словник української мови» (пошук, обговорення) на R2U (2013–…). Спроба створити власний словник від колективу сайту/форуму R2U; загальний перелік авторів/редакторів відсутній, хоча принаймні можна передивитися історію обговорення кожної статті на форумі. Наразі ≈369 статей.

• «Вікісловник» (2006–…). Це за принципом Вікіпедії, тобто може редагувати кожен, але теоретично здоровий глузд і посилання на джерела мають брати гору. Кількість статей оцінити важко (формально статей наразі 36563, але більшість недозаповнені, а частина не є статтями про українські слова).

• «Толковый украинский словарь» на academic.ru (2014). Що це за словник, хто автори, хто редактори — невідомо (бачу, що це не СУМ-11, не ВТССУМ (ВТССУМ є на тому ж сайті, але це не він) і не СУМ-20). Відома лише назва та рік, та й те лише за їхнім твержденням.

Тобто якщо відкидати СУМ-20, то залишиться лише СУМ-11 1970-х років?

Проти

1. Цей словник дуже базується на СУМ-11 і фактично є його продовженням. Ті, хто мають підстави не вірити СУМ-11 (через підозри про спроби штучно наблизити українську до російської за радянських часів), ті мають підстави не довіряти й СУМ-20. Хоча там є певні виправлення, але навіть на мій (доволі сповнений довіри до СУМ-11) погляд там їх (виправлень) менше, ніж мало б бути (там більше замінені прорадянські цитати на класичні й додані нові слова/значення, аніж виправлені старі неточності — на мій погляд).

2. Незважаючи на додані нові слова, нові значення старих слів, оновлені цитати й деякі виправлення, в деяких аспектах СУМ-20 є гіршим за СУМ-11:

   • як зазначено за наведеним Вами ж посиланням, істотно погіршено паспортизацію цитат; коротко кажучи, перестали вказувати конкретий твір/книгу (лише автора в кращому випадку, а то й навіть просто «із журн.», «з наук. літ.» тощо) і поприбирали такі вказівки у старих статтях;

   • певна кількість технічних помилок і одруків (наприклад, «складникі» в статті «жиропіт» або фактично відсутній пункт 26 у статті «за») — хоча, на мій погляд, поодиноких.

3. Як, на мою думку, справедливо зазначає maksymus за тим же посиланням, певні цитати перекручено. Я розумію, що це може робитися з метою зробити цитату зрозумілішою або виправити семантичну, орфографічну чи стилістичну помилку в оригінальній цитаті — але, на мою особисту думку, в такому разі все ж варто наводити оригінальну цитату та/або додавати якісь помітки. Просто подавати виправлену цитату — нечесно.

Моя думка

Я не вважаю СУМ-20 ідеальним.

Але, на мою думку, ним усе-таки користуватися варто (принаймні, якщо Ви користуєтесь СУМ-11).

Хоча в СУМ-20 і є певні погіршення порівняно із СУМ-11, але вони: (а) або ледве стосуються пересічного читача (бажаючи прочитати автора в оригіналі, сучасний читач, мені здається, радше загуглить цитату в Інтернеті, аніж піде в бібліотеку гортати N-й том збірки його творів 1960-х років видання); (б) або поодинокі. В будь-якому випадку можна перевірити відповідну статтю відразу й у СУМ-11. Тобто ті речі, що зазначає maksymus — це певна пляма на академічній чесності, але для пересічного читача цей словник усе одно корисний.