Чи можна вважати "магазин" русизмом?

Question

"Магазин" є в Сучаному тлумачному словнику української мови і, загалом, вважається синонімом "крамниці". Але знайшла роздум, що слово «магазин» частіше вживалося в українській мові у значенні «склад»: «На самім кінці Борислава... стояв великий магазин, де складували земний віск» (І. Франко) та ін. Під впливом російської мови це слово почали широко вживати в розумінні «крамниця». При чому, "крамниця" взагалі досить рідко вживають...

Answer 1

Згідно з Б. Д. Антоненко-Давидовичем — магазин, то більше синонім до слова комора.

§33. Магазин, крамниця, крамничка

У сучаснiй українськiй офiцiйнiй i дiловiй мовi слово магазин замiнило всi iншi синонiми, широко вiдомi в класичнiй лiтературi й живому мовленнi, де, якщо й траплялося слово магазин (або гамазин, гамазей, гамазея, гамазiя), то далеко в вужчому значеннi. Цi слова означали не будiвлю для продажу, а велику комору на зерно („Пiдпалюють гамазини з хлiбом“. — О. Стороженко ) або комору на рiзне начиння, знаряддя, продукти („Рушниць, мушкетiв, оружжин наклали повнi гамазеї“. — I. Котляревський; „На самiм кiнцi Борислава... стояв великий магазин, де складували земний вiск“. — I. Франко).

Заклад, де продають харчi або якiсь iншi припаси й речi, незалежно вiд розмiру його й асортименту краму, в класичнiй лiтературi й народнiй мовi називали й називають крамницею: „Завiв крамницю з тютюном“ (I. Нечуй‑Левицький); „Ще сонце не зайшло, а вже крамницi почали зачинятись“ (М. Коцюбинський); „Лелiя спинилась бiля одної дуже великої крамницi, там в освiтленому вiкнi стояло багато квiтiв“ (Леся Українка). Крамницi, де продають спецiальнi вироби, мають теж свої назви: книгарня, де продають лiтературу, цукерня, де продають солодощi, тощо („Перед дверима цукернi ще помацався за кишеню, чи є грошi“. — Л. Мартович).

Якщо мовиться про дрiбну сiльську крамницю, вживають зменшеного iменника — крамничка, вiдповiдно до росiйського слова лавка: „Якiв зайшов до кума в крамничку“ (Марко Вовчок).

Навряд чи є потреба замiняти всi цi слова одним-однiсiньким словом магазин, бо таким способом збiднюється багата на рiзноманiтну лексику українська мова.

Answer 2

Вікіпедія переадресовує на Крамницю, проте дає варіант магазин як додатковий.

Магазин — об'єкт торгівлі, розташований в окремій капітальній споруді або приміщеннях іншої капітальної споруди або тимчасової споруди некапітального типу або їх частинах

Натомість у нас є свій термін крамниця, який не є русизмом.

А ось щодо походження:

Слово «магазин» утворено від арабського слова, яке у множині означає «комори», «склади». У цьому ж сенсі це слово потрапило з французької мови (magasin, magazin) в українську. Поступово змінило своє смислове навантаження, витіснивши слово «лавка».

Тож так, це не стільки русизм, скільки запозичене слово, але загальновживане. Як і маркет.

Answer 3

_{Доповнення до про походження}

ЕСУМ

крам «предмет торгівлі (звичайнофабричного виробництва), товар», кра­мар, крамаренко, крамариха, крама­рівна, [крамарня] «крамниця» Г, Ж, крамарство, крамарчук, [крамарщик] «крамар» Л, [крамарщина] «дрібний то­вар» Ж. [крамщина] «тс.» Ж. [крамина, крамнина] «тканина фабричного вироб­ництва», крамниця, [крамарний] «тор­говий» Я, крамарський, крамний, крам­ничний, [крамовий] «крамний», [крам­ський] «тс.», крамарювати, крамува­ти, ст. крамъ (1460), крамныи (1388);

російська [крам] «дрібний товар», білоруська крама «лавка, крамниця», ст. крамъ (1582), крамныи (1338), польська kram «крамниця; (ст.) крам», чеська, словацька krám «крамниця», вл. klamy «тс.», нл. kšamy «дрібні товари; крамниця», ст. kramy «тс.», полаб. krom «крам», слн. krâm «крамар­ські товари»;

запозичення з німець­кої мови, можливо, частково за поль­ським посередництвом; свн. krām(e) «крамниця, ятка; розіслане сукно, то­вар», двн. crām «ятка», снн. krām(e) «полотняна покрівля ятки», тол. kraam «крам; крамниця» походять від пгерм. *krama- «покрівля, яку мандрівні купці напинали над своїм возом»; спроба ви­вести п. kram з пд.‑сл. храм (Brückner 264; Веrn. І 606) безпідставна.

---

магазин «крамниця; комора; склад; частина апарата або приладу (найчастіше зброї); [додаткові рамки у вулику ЛексПол]», [магазин] «колгоспна ко­мора» Па, [магазін] «магазин; колгоспне приміщення для зерна, амбар; скляний резервуар лампи, в який наливають гас» Л, [маказин] «колгоспне примі­щення для зерна, амбар» Л, Па, магази­нер «власник крамниці; продавець у крамниці», магазинка «рушниця з мага­зином», магазинник «комірник»;

російська, болгарська магазин, білоруська магазін, польська magazyn «магазин; ілюстрований журнал», чеська словацька magazin «універмаг; ілюстрований жур­нал», вл. magacin «магазин, склад, депо», македонська магазин «склад, магазин; журнал», схв. магазӣн, магацӣн «тс.», слн. magazín «склад; депо; магазин»;

через по­середництво західноєвропейських мов (нім. Magazín, фр. magasin, іт. maggazzino «магазин, склад», пор. також ісп. ст. magacén «тс.») запозичено з арабської; араб. mahā́zin є формою множини від mahzū́n «склад», похідного від házaпa «він зібрав, нагромадив»