16

В правописі зазначено, що:

Через дефіс пишуться частки «казна-, хтозна-, будь-, небудь, бо-, но-, -то, -от, -таки» (де-небудь, хтозна-який, як-от, пиши-но). Але! В сполученні «будь ласка», що пишеться окремо, «будь» не є часткою, а окремим словом.

Проте якщо почитати обговорення цього питання (один, два, три), то майже в кожному першому обговоренні є люди, які стверджують, що їх вчили писати через дефіс і лише не так давно написання будь ласка стало нормою.

Чи дійсно будь ласка раніше писалось через дефіс і якщо ні, то звідки/чому з'явилась така поширена помилка?

6
  • Одна із можливих версій — це внаслідок феномену, описаного тут, а саме — частини словосполучення втратили своє лексичне значення, «будь» не є дієсловом, і воно не пов'язане відмінком з іменником (?) «ласка». Тобто, якщо безумовно слідувати правилу, то писати треба було б взагалі разом: «будьласка» або, у крайньому випадку, через дефіс. Commented Feb 18, 2017 at 22:02
  • @bytebuster Треба ще пошукати в джерелах підтвердження, але точно ніколи не писалось через дефіс. Етимологія - скорочення від "будьте ласкаві". Тому тільки окремо. Commented Feb 18, 2017 at 22:17
  • @OksanaGubrenko, я це і мав на увазі: «будьте ласкаві» — не скорочення, пишемо окремо; «будь ласка», скорочення, пишемо {якось інакше}. Аналогія: «в один і той самий час» — не скорочення, пишемо окремо; «водночас» — скорочення, втрата лексичного змісту, пишемо разом. Commented Feb 18, 2017 at 22:29
  • 1
    @bytebuster мені здається, в даному випадку відбулося тільки скорочення (без поєднання/складення, як у випадку з "водночас") і без втрати лексичного змісту. Але ж кажу, треба пошукати, що етимологи стверджують. Commented Feb 18, 2017 at 22:31
  • доречі хтось шось чув про зникнення м'якого знаку, бо, наприклад, я вимоляю будласка, але не певен чи це моя особиста помилка, чи якась тенденція :)
    – chizh
    Commented Feb 20, 2017 at 16:06

2 Answers 2

10

Словник української мови, роки упорядкування 1970-1980, подає без дефісу й окремо, з посиланням на цитату з "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" Панаса Мирного від 1949 року.

Будь ласка; Коли (як, якщо) [буде] [твоя, ваша і т. ін.] ласка; З ласки вашої (твоєї і т. ін.) — чемне звертання при проханні або згоді на що-небудь. — Збудіть мені, будь ласка, Чіпку (Панас Мирний, I, 1949, 278);

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 449.

2
  • Я б взагалі писав будь_те_ ласка...
    – Mikhail T.
    Commented Sep 12, 2019 at 2:02
  • @MikhailT., НМД, це було б неправильно з точки зору походження фрази — або «будь ваша ласка»/«будь твоя ласка» (наприклад, як «будь моя воля, я би…»), або «будьте ласкаві»/«будь ласкавий» — але не суміш.
    – Sasha
    Commented Feb 18, 2020 at 9:39
7

Архаїчний приклад з літератури: у збірці "Повісті й оповідання" Нечуя-Левицького (1901 рік), надрукованій ярижкою будь ласка таки пишеться через дефіс, але погодьтеся, авторитетність досить сумнівна.

Можливо, все почалося з усвідомлення мовцями двох лексем як однієї, можливо - з помилкової аналогії з моделлю творення неозначених займенників та прислівників типу будь-хто, будь-який, будь-де. У цьому випадку "будь" виступає часткою і дефіс справді потрібен, але ж фразема "будь ласка" походить від словосполучення "будьте ласкаві", тож жодних часток, жодних дефісів і жодних сумнівів не мало б бути.

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service and acknowledge you have read our privacy policy.

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.