Чому "поліпшення" витіснило "покращення"?

Question

У СловОписі знайшла цікаву інформацію:

Пам’ятаєте, як ще зовсім недавно нам обіцяли “покращення”? А далі не обіцяли, але ж знову воно з’явилось, це “покращення”. Тепер ми точно знаємо, що ми його не хочемо. А хочемо поліпшення. І хочемо так, що якщо й будуть нам знову його обіцяти, то ми не повіримо, поки не побачимо! 🙂 Ось така непроста ця словесна конструкція, за якою – пласт і політики, й економіки, й людських сподівань, й обдурювання, й наївності, й надії, і чого завгодно…

Це твердження є нормативним? Адже, у Академічному тлумачному словнику (1970—1980) знайшла 2 слова:

ПОКРА́ЩЕННЯ, я, сер., рідко. Дія за значенням покращити.

ПОЛІ́ПШЕННЯ, я, сер. Дія і стан за знач. поліпшити і поліпшитися.

Академічний тлумачний словник (1970—1980).

Але слово "ліпше" знаходжу в Лексиконі львівському:

лі́пше - краще (м, ср, ст)♦ лі́пше раз, як ніра́зу (Франко),

отже це діалектизм і його не нормативно вживати ?

Answer 1

Обидва слова є синонімами, а також і нормативними, проте вживаються у різних значеннях. На сайті UA INFO пишуть:

Борис Антоненко-Давидович має цілковиту рацію. Прикметник ліпший та похідні від нього поліпшити, поліпшення варто вживати частіше, особливо коли йдеться не про зовнішню вроду чи красу.

Так вважає і доцент кафедри української мови УжНУ Вероніка Баньої у рубриці «Як правильно?» від «Ранку на Тисі»:

покращити утворене від слова кращий, а кращий — це вищий ступінь порівняння прикметників (від красивий, пов’язаний з красою).

поліпшення вживається у значенні “потреба щось змінити”.

Щодо того, чи слово “поліпшення” є діалектизмом, то відповідь: ні. Оскільки позначки “діал.” нема ні в наведеному Вами СУМі, ні на Офіційному сайті Української мови (тут подають, що це синоніми), на сайті ACADEMIC.COM теж позначки такої нема.