У СловОписі знайшла цікаву інформацію:
Пам’ятаєте, як ще зовсім недавно нам обіцяли “покращення”? А далі не обіцяли, але ж знову воно з’явилось, це “покращення”. Тепер ми точно знаємо, що ми його не хочемо. А хочемо поліпшення. І хочемо так, що якщо й будуть нам знову його обіцяти, то ми не повіримо, поки не побачимо! 🙂 Ось така непроста ця словесна конструкція, за якою – пласт і політики, й економіки, й людських сподівань, й обдурювання, й наївності, й надії, і чого завгодно…
Це твердження є нормативним? Адже, у Академічному тлумачному словнику (1970—1980) знайшла 2 слова:
ПОКРА́ЩЕННЯ, я, сер., рідко. Дія за значенням покращити.
ПОЛІ́ПШЕННЯ, я, сер. Дія і стан за знач. поліпшити і поліпшитися.
Академічний тлумачний словник (1970—1980).
Але слово "ліпше" знаходжу в Лексиконі львівському:
лі́пше - краще (м, ср, ст)♦ лі́пше раз, як ніра́зу (Франко),
, отже це діалектизм і його не нормативно вживати ?