Офіційні назви кольорів

Question

Насамперед мене бентеже сполука іменника і прикметника.

Наприклад Вікіпедія, без джерел, наводе сполуки виду:

1. Прикметник + іменник, steel blue як синя сталь. При цьому на просторах щодо кольору можна зустрїти наприклад сталь синя, золото старе, шчо схоже на випадок з біолоґією: гуска сіра і ворона чорна, через шчо можлива плутанина.

2. Прикметник + прикметник, аndroid green як андроїдний зелений. По сутї, прямий переклад з Анґлійської.

3. Прикметник + родовий іменник, Brandeis blue як блакитний Брандейса. Зручно проти Брандейський блакитний, тобто коли власні назви.

4. Складений через дефіс, amaranth pink як амарантово-рожевий. Короше за повну форму, але його не всюди застосувати чи менш естетичне, коли прикметників більше за двох.

Помітно, же для анґлійської то просто^* іменник як прикметник і прикметник. Також подеколи є записи через дефіс як violet-eggplant.

* переважно, бо подеколи є явне перетвореня до прикметника за допомогою наростка наприклад -ian як в Persian blue. Правда, і тут можна посперечати ся і тлумачити як іменник: блакитний персів.

Візьму до прикладу Mars red, з котрого можна зустрїти переклади як: марсіанський червоний, Марс червоний, червоний Марс, марсово-червоний.

Якшчо брати за найпростїшою уніфікацію, то для мене най-красшим способом буде другий. Але то суто для мене. Тож чи є десь офіційний перелік кольорів чи поради?

Answer 1

Натрапив на невеличкий — менше 100 сторінок — діяспорський словник: Англійсько-український словник назв кольорів і кольорознавства (Анатоль Вовк, редактор Богдан Струмінський), 1986 рік.

steel blue noun and adjective «сталѐвосі́рий» колір, опис: (в середньому) сіря́воси́ній [1, 4], ясноблакитний [4], сѝнюватостале́вий [П].

Лише це слово зі згаданих в запитаннї було. Втім, словник має додатки з описами і свою систему УНК — універсальне назовництво кольорів, що основана на американській Universal Color Language, тобто UCL. Раджу ознайомити ся. Там також є роздїл з назвою правопис складених назв кольорів, котрого і витягну сюди…

---

Правопис складених назв кольорів

У проблемі писання складених слів (сукупно чи з розділкою) «Харківський правопис» радив «оглядатися на наголос», а саме в словах з одних наголосом писати складники разом (напр. жовтогарячий), а з розділкою писати слова з двома наголосами (напр. сільсько-господарський) (Б-12, стор. 85). Цей критерій, одначе, недостатній, бо є численні випадки, де кількість наголосів неясна чи непевна.

Тому в словнику ми застосували семантичний критерій писання складених назв, як більше надійний. Згідно з ним таку назву пишемо з розділкою (дефісом), якщо обидва складники рівнорядні, але пишемо її вкупі, якщо один член назви тільки модифікує другий, тобто він йому підпорядкований, а тим самим він з ним нерівнорядний. (Пропозиція редактора словника).

До складених назв кольорів з рівнорядними складниками належать ті, що стосуються дво або більше незмішаних, суміжних кольорів (назви, що відносяться до двобарвности або різнобарвности), напр., чорно-білий, синьо-жовтий, червоно-біло-синій.

До нерівнорядних, підпорядкованих складників у назвах кольорів зараховуємо ті, що проходять від слів, які визначають ясноту кольору: блідий, ясний, помірний, темний або його інтенсивність (насиченість): сірявий, брудний, помірний, густий, яскравий, ярий.

Також нерівнорядно складеними вважаємо назви одностайних проміжних між головними, кольорів таких, як жовтозелений (к. середній між жовтим і зеленим) та жовтавозелений (зелений к. з домішкою жовтого). Тому, що це правило веде до деяких довгих назв, для допомоги в читанні даємо при таких словах головний (´) та допоміжний (`) наголоси, напр., брунатнува̀тооли́вковий, червона̀вофія́лковий.

Врешті нерівнорядно складеними є слова, в яких наявне порівнанна (метафора), напр. сніжнобілий (білий, як сніг), небесноблакитний (блакитний, як небеса) та полумʼяночервоний (червоний неначе полумʼя).

Тому, що в правописі складених назв кольорів наявні різниці в правописних словниках (А-11, А-13, А-27) і в правописних довідниках (Б-6, Б-12), а знову ж у термонологічних словниках «Золотої доби» української термінології (1923-1932 рр.) знаходимо численні правописні непослідовності, наша система є спробою цю ділянку правопису усистематизувати. У менше повній формі ця система вжита також в Українському правописі П. Ковалева (Б-6).

---

Нажаль, нічого про порядок не сказано. Але можна помітити, що зазвичай складений прикметник без дефіса або, що рїдше, прикметник + іменник кольора. Для прикладу наведу дві статтї також:

Pompeian red noun «помпейська червінь», «помпѐйськочерво́ний», опис: червоний (помі́рний або сірявий) [2]; сірий черво̀ноора́нжовий або ясний червона̀вобруна́тний [4].

Prussian blue noun and adjective «пруська синь», колір «пруськосиній», берлінський лазу́р [П, С] (колір піґменту), опис: синій (помі́рний або си́льний) або блакитний (темний або густий) [2, 3, 4]; яскра̀воси́ній або блакитний [С].

---

Домовленості

« » — слова в таких лапках є дослівним перекладом англійської назви, невживаним, одначе, у мововжитку

Значення кодів джерел у реєстрі словника

[1] Merriam-Webster Collegiate Dictionary (Підрозділ В. ч. 17)
[2] American Heritage Dictionary (Підрозділ В. ч. 1)
[3] Oxford Illustrated Dictionary (Підрозділ В. ч. 13)
[4] Dictionary of Color Names (Підрозділ В. ч. 10)
[П] Подвезко і Балла, Англо-український словник, (Підрозділ А. ч. 25)
[С] Словник української мови, 11 томів (Підрозділ А. ч. 5)

Джерела і література до теми

(А-11) Головащук, С. І. та ін. Орфографічний словник української мови. Київ, в-во «Наукова думка», 1975.
(А-13) Голоскевич, Г. Правописний словник. 8-ме вид. Нью-Йорк, вид. А. Білоуса, 1952.
(А-27) Рудницький, Яр. і Церкевич, К., ред. Правописний словник української мови. Нью-Йорк і Монтреаль, УММАН і НДТУМ, 1979.
(Б-6) Ковалів, П. Український правопис. 2-ге вид. Нью-Йорк, Інст. Укр. Мови, 1977.
(Б-12) Український правопис. 1-ше вид. Харків, ДВУ, 1929.

Answer 2

Як я вже писав у коментарі, я не бачу принципової різниці між 2-м та 3-м (як на мене це питання лише смаку та милозвучності: андроїдний зелений vs. зелений «Адроїда», Брандейсів (брандейсівський) блакитний vs. блакитний Брайдеса), відповідно лишаються 1-й, 2-й (≈3-й) і 4-й.

Я не знаю щодо офіційних/стандартних назв, але, по-моєму, всі три способи мають право на існування і я не бачу причин звужувати вибір (усі три способи доречні, але частково в різних випадках).

1-й спосіб (синя сталь, рожевий персик, блакитне небо) — це формально не назви кольорів (адже сталь — це матеріал, персик — це плід тощо). Якщо контекст задано, то ці словосполучення застосовні; або ж контекст можна явно задати, додавши слово колір — «спідниця кольору синьої сталі», «автомобіль кольору рожевого персика», хоча це дещо довго/одноманітно; але поза контекстом використання такого способу може мати недолугий чи навіть неграмотний вигляд. Перевагою цього способу є те, що ми як завгодно точно означувати колір, не обмежуючи кількість слів (кольору стиглого рожевого персика, що так добре визрів під лагідними променями сонця одеського лану). Коротко: «+» — можна описувати колір як завгодно точно чи поетично; «−» — поза контекстом формально нелогічне, а явне додавання слова колір робить фрази довшими/одноманітнішими.

2-й (3-й) спосіб (Брандейсів блакитний або блакитний Брандейса) — це вже зазначення кольору (на «персиковий рожевий» уже неможливо заперечити, мовляв, персик — це плід, а не колір). Але ми все ще не завжди можемо використовувати такі означення в реченні без слова колір (а іноді навіть і з ним не можемо): у словосполученні «доларовий зелений светр» обидва прикметника (і доларовий, і зелений) стосуватимуться іменника (тобто виходитиме доларовий светр, а не доларовий зелений). Також цей спосіб дає дещо менші засоби для уточнення, ніж попередній. Отже: «±» — формально коректне, але використовувати в реченні без слова колір все ще не завжди можливо; «±» — порівняно високі можливості для вточнювання, але граматично ми все-таки обмеженіші, ніж у 1-му способі.

4-й спосіб з погляду граматики, наскільки я знаю (виправте мене, будь ласка, якщо я помиляюся), накладає жорткі обмеження. Річ у тім, що дефіс у, наприклад, «жовто-зелений стіл» позначає, що стіл і жовтий, і зелений (а не те, що слово жовтий є просто вточненням до слова зелений). Відповідно ми не можемо написати, наприклад, брандейсівсько-блакитний чи брандейсово-блакитний, бо формально це означатиме брандейсів(ський) і блакитний (а не по-брандейсівському блакитний, як нам би хотілося). Хоча це не може виступати аргументом проти інших варіантів написання (якщо не через дефіс, а окремо чи разом: брандейсівсько блакитний, брандейсовоблакитний), але я не знаю, чи використовуються вони десь; також, можливо, такий спосіб застосовний, коли перша частина хоча б частково має семантику кольору (золотисто-жовтий) або вся пара широковживана. Зате, коли такий спосіб можна застосувати, воно відмінюватиметься як повноцінний прикметник. Отже: «−» — не завжди можна так складати пару; «+» — якщо можна, то результат добре інтегрується будь-куди без додавання слова колір.

Answer 3

Офіційний список кольорів

Колір — це суб'єктивна характеристика сприйняття світлової хвилі в межах видимого для людського зору діапазону (від 380 до 760 нм). Теоретично людське око здатне розрізняти до 10 мільйонів кольорів, тому список широко розповсюджених і використовуваних кольорів постійно уточнюється.

Основні кольори — кольори, змішуючи які можна отримати всі інші кольори та відтінки.

В українській термінології основними кольорами спектру називають червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій та фіолетовий.

Втім, проблема відповідності кольорів в українській та англійській термінології ускладнюється тим, що сучасна англійська мова не розрізняє блакитного і синього кольорів, тож обидва позначає кольором blue. Та перекладом позначення синього проблема не обмежується, то ж звідки взялися подвійні назви в англійській мові?

RGB color model

RGB - це адитивна колірна модель, в якій основні кольори світла червоний, зелений та синій складаються у різний спосіб для відтворення широкого спектру кольорів. Колірна модель RGB адитивна у тому сенсі, що коли світлові промені різного кольору (частоти) накладаються у просторі, їх світлові спектри складаються (довжина хвилі до довжини хвилі), утворюючи повний результуючий спектр.

Але пристрої від різних виробників по-різному визначають і відтворюють значення RGB. Тому, щоб визначити яким саме має бути еталонний колір, було створено прив'язку до кольорів, які можна зустріти в фізичному світі і спостерігати неозброєним оком.

Persian blue (перський блакитний) - це колір мінералу лазурит, яким традиційно вкривають крівлі мечетей на Близькому Сході та прикрашають керамічні вироби.

Mars red (червоний Марс) - колір ідентичний до брудної іржі, яка утворюється внаслідок окислення заліза. У великій кількості іржу можна спостерігати в атмосфері планети Марс.

Steel blue (сталевий синій) — це відтінок синього кольору, який нагадує блакитну сталь, тобто сталь, яка була піддана вороненню для захисту від іржі. Це один із найменш яскравих відтінків синього, його зазвичай ідентифікують як синьо-сірий колір.

Pompeian red (помпейський червоний), Prussian blue (пруський синій) і т.д.

Система підбору кольорів Pantone

Pantone — це стандартизована система підбору кольорів для відтворення за допомогою друку. Вона набула широкого використання спочатку серед виробників одягу, а потім і графічних дизайнерів, друкарень та і в інших галузях.

Стандартизуючи кольори, різні виробники в різних місцях можуть посилатися на систему Pantone, щоб переконатися, що їх кольори збігаються без прямого контакту з оригінальним. З 2000 року Інститут кольорів Pantone почав оголошувати «Кольори року», завдяки чому став відомим широкому загалу.

CMYK color model

Процес CMYK — це метод кольорового друку за допомогою чотирьох чорнил — блакитного, пурпурового, жовтого та чорного. Більшість друкованих матеріалів у світі виготовляється за допомогою процесу CMYK і існує спеціальна підгрупа кольорів Pantone, які можна відтворити за допомогою CMYK.