Натрапив на невеличкий — менше 100 сторінок — діяспорський словник: Англійсько-український словник назв кольорів і кольорознавства (Анатоль Вовк, редактор Богдан Струмінський), 1986 рік.
steel blue noun and adjective «сталѐвосі́рий» колір, опис: (в середньому) сіря́воси́ній [1, 4], ясноблакитний [4], сѝнюватостале́вий [П].
Лише це слово зі згаданих в запитаннї було. Втім, словник має додатки з описами і свою систему УНК — універсальне назовництво кольорів, що основана на американській Universal Color Language, тобто UCL. Раджу ознайомити ся. Там також є роздїл з назвою правопис складених назв кольорів, котрого і витягну сюди…
Правопис складених назв кольорів
У проблемі писання складених слів (сукупно чи з розділкою) «Харківський правопис» радив «оглядатися на наголос», а саме в словах з одних наголосом писати складники разом (напр. жовтогарячий), а з розділкою писати слова з двома наголосами (напр. сільсько-господарський) (Б-12, стор. 85). Цей критерій, одначе, недостатній, бо є численні випадки, де кількість наголосів неясна чи непевна.
Тому в словнику ми застосували семантичний критерій писання складених назв, як більше надійний. Згідно з ним таку назву пишемо з розділкою (дефісом), якщо обидва складники рівнорядні, але пишемо її вкупі, якщо один член назви тільки модифікує другий, тобто він йому підпорядкований, а тим самим він з ним нерівнорядний. (Пропозиція редактора словника).
До складених назв кольорів з рівнорядними складниками належать ті, що стосуються дво або більше незмішаних, суміжних кольорів (назви, що відносяться до двобарвности або різнобарвности), напр., чорно-білий, синьо-жовтий, червоно-біло-синій.
До нерівнорядних, підпорядкованих складників у назвах кольорів зараховуємо ті, що проходять від слів, які визначають ясноту кольору: блідий, ясний, помірний, темний або його інтенсивність (насиченість): сірявий, брудний, помірний, густий, яскравий, ярий.
Також нерівнорядно складеними вважаємо назви одностайних проміжних між головними, кольорів таких, як жовтозелений (к. середній між жовтим і зеленим) та жовтавозелений (зелений к. з домішкою жовтого). Тому, що це правило веде до деяких довгих назв, для допомоги в читанні даємо при таких словах головний (´) та допоміжний (`) наголоси, напр., брунатнува̀тооли́вковий, червона̀вофія́лковий.
Врешті нерівнорядно складеними є слова, в яких наявне порівнанна (метафора), напр. сніжнобілий (білий, як сніг), небесноблакитний (блакитний, як небеса) та полумʼяночервоний (червоний неначе полумʼя).
Тому, що в правописі складених назв кольорів наявні різниці в правописних словниках (А-11, А-13, А-27) і в правописних довідниках (Б-6, Б-12), а знову ж у термонологічних словниках «Золотої доби» української термінології (1923-1932 рр.) знаходимо численні правописні непослідовності, наша система є спробою цю ділянку правопису усистематизувати. У менше повній формі ця система вжита також в Українському правописі П. Ковалева (Б-6).
Нажаль, нічого про порядок не сказано. Але можна помітити, що зазвичай складений прикметник без дефіса або, що рїдше, прикметник + іменник кольора. Для прикладу наведу дві статтї також:
Pompeian red noun «помпейська червінь», «помпѐйськочерво́ний», опис: червоний (помі́рний або сірявий) [2]; сірий черво̀ноора́нжовий або ясний червона̀вобруна́тний [4].
Prussian blue noun and adjective «пруська синь», колір «пруськосиній», берлінський лазу́р [П, С] (колір піґменту), опис: синій (помі́рний або си́льний) або блакитний (темний або густий) [2, 3, 4]; яскра̀воси́ній або блакитний [С].
Домовленості
« » — слова в таких лапках є дослівним перекладом англійської назви, невживаним, одначе, у мововжитку
Значення кодів джерел у реєстрі словника
[1] Merriam-Webster Collegiate Dictionary (Підрозділ В. ч. 17)
[2] American Heritage Dictionary (Підрозділ В. ч. 1)
[3] Oxford Illustrated Dictionary (Підрозділ В. ч. 13)
[4] Dictionary of Color Names (Підрозділ В. ч. 10)
[П] Подвезко і Балла, Англо-український словник, (Підрозділ А. ч. 25)
[С] Словник української мови, 11 томів (Підрозділ А. ч. 5)
Джерела і література до теми
(А-11) Головащук, С. І. та ін. Орфографічний словник української мови. Київ, в-во «Наукова думка», 1975.
(А-13) Голоскевич, Г. Правописний словник. 8-ме вид. Нью-Йорк, вид. А. Білоуса, 1952.
(А-27) Рудницький, Яр. і Церкевич, К., ред. Правописний словник української мови. Нью-Йорк і Монтреаль, УММАН і НДТУМ, 1979.
(Б-6) Ковалів, П. Український правопис. 2-ге вид. Нью-Йорк, Інст. Укр. Мови, 1977.
(Б-12) Український правопис. 1-ше вид. Харків, ДВУ, 1929.