Спрощення в групах приголосних. Яке правило ближче до дійсності й правопису?

Question

Follower подав у відповіді на моє попереднє питання наступне посилання:
Вікіпідручник. Спрощення у групах приголосних.

Бачу декілька проблем:

1. У першому правилі незрозуміло, яке спрощення відбувається у парі „пропуск — пропускний”.
2. У третьому правилі спрощення чомусь відбувається через російську мову.

Я знайшов інший варіант на хорошому ресурсі, якому довіряю:
Ed-era. Спрощення в групах приголосних.

Аж тут взагалі немає правила про спрощення шчк до шк.

Кому вірити? Де є нормальне правило, в якому немає помилок, але є спрощення потрібної мені пари?

Answer 1

То були надто загальні правила, але давайте вирішимо проблеми.

Чергування пропуск — пропускний

Ніяк, бо виняток

У групах приголосних зкн, скн випадає к при творенні дієслів із суфіксом ну: бризк – бризнути, брязк – брязнути, тріск – тріснути, але випуск – випускний, виск – вискнути, пропуск – пропускний та ін.

Джерела

Дещо важкувато дати доречну відповідь. Деякі з причин на сьогодення:

• маємо надто запогану чи заслабку культуру свого інтернету
• досі непопулярне створення чи переведеня звичних книг під [відкритий] цифровий формат, особливо для державних установ
• заслабка культура лінґвістики — багато чого совєцького

Ваш ресурс теж доволі спрощений. Хіба що можу порекомендувати оцю іменку, тут доволі широко описано, хоча є ймовірність, що теж є помилки чи не все описали.

А на Webpen просто загальні правила. Деякі норми з чинного правопису.

Мова

Спрощення відбувається також у групах приголосних стц, лнц, рдц, сткл, рнц, стк: місце (від мьстьце), сонце (від солнце), серце (від сердце), скло (від стекло), чернець – ченця, місто – міський.

Більшості спрощення ся стосує саме прасловʼянської мови чи похідних від неї. В деяких словах збереглись старі форми чи залишки в відмінках.

• місце

  мі́сце «простір, місцевість; плацента», [мійсце] «місце», [мійце] «так само» Пі, [місце́] «невелике місце; невелика площа землі» Бі, [місцеви́к «мешканець певної місцевості» Ж, місце́вість, місци́на «місце; [містечко Ж]», місце́вий, місця́ми «де-не-де»;

  білоруська [мѣйсце] «місце», польська miejsce (＜miestce) «так само»;

  псл. městьce, зменш. від město «місце»; в українській мові ця форма (поряд з місто «так само) могла бути підтримана впливом польської мови.

  Див. ще мі́сто.

• сонце

  со́нце, [со́ненько] (зменш.), со́нечко «те саме», сонцеви́к «астрофізик, який займається дослідженням сонця», [со́нячник] «сонячний схил гори» Ч, [со́нічний] «сонячний» Нед, сонце́вий, [сонців], со́начний, [со́няшний], [со́яшний] «сонячний», відсо́ння «сонячний бік», [навсо́нні] «на сонячному боці», [осо́вня] «сонячний бік» Ж, [осо́внь, осо́нь] «те саме; добре освітлюване сонцем місце», підсо́ння «те саме», [при́соннє] «круг навколо сонця» ЛексПол, підсо́нячний, [посо́лонь] «за сонцем (ідучи)» Нед;

  російська со́лнце, білоруська со́нца, др. сълньце, польська słońce, чеська slunce, словацька slnce, вл. słónco, нл. słyńco, болгарська слъ́нце, македонська сонце, схв. су̂нце, слн. sónce, стсл. слъньце;

  псл. *s^ъl̥nьce (＜*sŭl(n)‑);

  споріднене з лит. sáulė, лтс. saũle, прус. saule, гот. sauil, дісл. лат. sōl, гр. ἥλιος (ήἐλιος), двн. suuno, дінд. svar-, ведичне sū́ryaḥ «те саме»; іє. *sā́u̯el-／sũl-, *sun-

  Черных 2 186; Фасмер 3 710—711; Brückner 500; Machek ESJČ 558; Schuster‑Sewc 1305; Младенов 592; Skok 3 361—362; Критенко Вступ 516; Карпенко Назв. зв. неба 73; Mikl. EW 334; Eckert ZfSl 8/6, 882—883, 889; Trautmann 251; Karulis 2 160»161; Pokorny 881.

• називний множини серця — родовий сердець, серць

• називний однини скло — множини стекла