Тому ми кажемо, наприклад, Брейгель (прізвище живописця), бо так у Росії. Але, наприклад, у Німеччині ніхто не зрозуміє, кого маємо на увазі. Там прізвище звучить як Бройгель
До чого тут Німеччина? Брейгель - голландець. І вимовляють це слово там так https://ru.forvo.com/search/Bruegel/ .
P.S. Це не моя суб'єктивна думка. Це факт, який маємо сприймати "as is".
P.P.S. До речі, "Євген" там (у Німеччині) вимовляють як "Ойґен", а євро"євро" - як ойро"ойро", "Європа" ("Европа") - "Ойропа". Ми маємо на це якось реагувати, у контексті мовної реформи? Є певні межі розумного, за які виходити не можна, за якими реформа перетворюється на експеримент над суспільством.