Сучасний словник української мови подає такі статті:
КРАСИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що га́рний
Високий, красивий, він прямо поступив у двір(Панас Мирний)
ГА́РНИЙ, а, е, вищ. ст. кра́щий і лі́пший, рідко гарні́ший, а, е.
Який має привабливу зовнішність, привабливі риси обличчя; вродливий.
Тільки тепер усі побачили, який він був гарний, стрункий, широкогрудий – справжній красень(О. Гончар);
Цей лейтенант гарний на вроду і зовсім юний. Йому років двадцять (Є. Доломан).
Отже, на означення привабливості можна використовувати прикметники і гарна, і красива.
