Сучасний [словник української мови](http://services.ulif.org.ua/expl/Entry/index?wordid=44821&page=1419) подає такі статті:
> **КРАСИ́ВИЙ**, а, е. Те саме, що га́рний

> Високий, красивий, він прямо поступив у двір(Панас Мирний)

> **ГА́РНИЙ**, а, е, вищ. ст. кра́щий і лі́пший, рідко гарні́ший, а, е.

> Який має привабливу зовнішність, привабливі риси обличчя; вродливий.

> Тільки тепер усі побачили, який він був гарний, стрункий, широкогрудий – справжній красень(О. Гончар);

> Цей лейтенант гарний на вроду і зовсім юний. Йому років двадцять (Є. Доломан).

Отже, на означення привабливості можна використовувати прикметники і **гарна**, і **красива**.