4

Як все-таки правильно в орудному відмінку? У словниках (kyiv dictionary, горох) стоїть "речами". На форумі натрапила на нічим не підкріплене правило про парні і непарні речі. Так само цікавить, чому "плечі" в орудному відмінку збереглися як "плечима".

2 Answers 2

6

Йдеться, дійсно, про залишки двоїни.

У відповіді на запитання Чи вживається двоїна в сучасному мовленні? згадується:

Типові приклади вживання двоїни у сучасній українській:

[…]

  1. парні іменники в Орд. відмінку: очима (проста множина очами)

Слушним є уточнення: хоча речі не є природно-парним предметом як-то очі, плечі, часто у практичному мовленні йдеться про "лише декілька речей" (але не всі), отже, форма двоїни може розповсюджуватися на паукальне число (декілька речей).

1

Авторка запитання

Як все-таки правильно в орудному відмінку?

Слово рїч входить в третю відміну, бо жїночого роду на шипячий приголосний, гісторично на .

Правопис 2019 → Ⅱ. Правопис відмінюваних закінчення → Іменник → Ⅲ відміна

§ 96. Множина

  1. В орудному відмінку множини вживаємо закінчення -ями (після шиплячого — -ами): ві́дповідями, вíстя́ми, гера́нями, костя́ми (рідко кістьми́), о́сями; ноча́ми, по́дорожами, со́мішами.

Тому речами, тобто згадані вами словники вказали правильно. Правило зміни і на е опущено, бо це гинша тема.

Цїкаво, що тут згадано кістьми, але то такий орудний множини для іменників на основи -r, : [давнеруська] дьньми, каменьми, матерьми, гостьми ітд. Таке, справдї, досї вживано як парабіжна форма, втч. в словниках: ворітьми, гістьми, грудьми (грудями), кіньми, слізьми, свиньми ітд. Не дивно, що можна зустрїти і річми:

Котляревський: Енеїда

  1. Юнона, козир молодиця,
    Юпитеру не піддалась;
    Бо знала, що стара лисиця
    На всякі штуки удалась, —
    Сказала: „о очей всіх світе,
    „Старий Олимпський Єзуїте!
    „З медовими річми сховайсь,
    „Уже мене давно не любиш,
    „А тільки пяний і голубиш…
    „Одсунься геть  —  не підсипайсь.

Авторка запитання

На форумі натрапила на нічим не підкріплене правило про парні і непарні речі.

Усталений термін цего явища: двоїна. Некоректно називати парні, бо шїсть, вісїм — теж парні, а три — непарне, але може бути частиною двоїни.

Гісторично, закінчення в згаданому випадку є -ьма, але оскільки шипячі частково ствердїли, то ь або замінюїть ся на и, або геть зникає, тому маємо речима. Також може бути річма, але вжиток не бачу, хоча подібне слово нічма — має і записано в словнику:

Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України.

НІЧ

  1. ні́чма — «уночі»

Однак з часом з різних причин двоїна:

  • зникла, досі [локально] існує або можливо якось ся видозмінила,
  • замінила стару множину, наприклад очі проти ока,
  • ще одна форма множини, тобто як з речима і речами в загальній розмовній мові.

В підсумку, сучасний стандард української не фіксує двоїну, а деякі збережені форми записує ві винятки або в парабіжні.


Авторка запитання

Так само цікавить, чому плечі в орудному відмінку збереглися як плечима.

Слово входить в другу відміну і мішану ґрупу, бо відповідно середнего роду і на . Гісторично в мякій ґрупі з основою на .

Правопис 2019 → Ⅱ. Правопис відмінюваних закінчення → Іменник → Ⅱ відміна → Б. Множина

§ 92. Орудний відмінок

В орудному відмінку множини іменники другої відміни мають закінчення -ами, -ями, -ми.

  1. Закінчення -ами (у твердій та мішаній групах), -ями (у м’якій, зрідка в мішаній групах) мають іменники чол. і середн. роду: берега́ми, працівника́ми, товариша́ми, трактора́ми; во́хами, міста́ми, прі́звищами, се́лами, я́вищами; коваля́ми, лікаря́ми, шахтаря́ми; знаря́ддями, місця́ми, обли́ччями, поля́ми, роздорі́жжями, узви́шшями.
  2. Закінчення -ми (паралельно з формами на -ами, -ями) мають іменники чол. і середн. роду: гі́стьмиго́стя́ми), кі́ньмико́нями), чобітьми́чобо́тями, чо́ботами); колі́ньмиколі́нами), колі́сьмиколе́сами), крильми́кри́лами).

Примітка. Іменники середн. роду óко, плечé мають в орудному відмінку множини закінчення -има: очи́ма, плечи́ма.

Тобто згідно правил тут лише плечима. Тут, в другому пункту, можна побачити знайме нам -ьми, котре чомусь позначене як -ми, але без прикладу такого — умовно може появити ся після приголосних, котрі зараз завжди тверді чи мякі або частково ствердїли (шипячі і р), а ранїше мали ь. З [неточного] прикладу, бо тут іменник має лише множнину, пригадую хиба що дверми, що від двьрь.

Гісторично, тут закінчення звичне (по-сучасному ) і двоїнна -ема, але через вплив гинших основ як , та знайма , орудний набув сучасних форм: звичні різні -ами, -ьми і двоїнну -ьма. Подібне стало ся і зі згаданим словом колісьми.

Тут двоїнна форма плечі повністю витїснила множину плеча.

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service and acknowledge you have read our privacy policy.

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.