Якщо коротко. Коли звичайний прислівник, то напевно — certainly, definitely ітд. А коли як вставне слово, котре ві вимові зазвичай видїляється короткими павзами чи інтонацією, відірваністю від загального речення, а в письмі — комами, то — probably, likely ітд. Знизу також будуть приклади.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
НАПЕВНО
Коли слово напевно (напевне) відокремлюється комами, а коли — ні?
Як прислівник у значенні точно, безперечно, неодмінно, не боячись помилитися не відокремлюється.
Павлина, хоч і напевно знала, що він отримав свої вісім злотих, вийшла дуже незадоволена з дому Річинських (Ірина Вільде), Та я ж таки тебе напевне бачив! (Леся Українка).
Як вставне слово для вираження ймовірності чогось відокремлюється.
Сагайда дізнався, що полк вийшов у другий ешелон і стоятиме тут, напевне, до завтра (Олесь Гончар).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 140.
НАПЕВНО, прислівник.
Точно, безперечно, безсумнівно.
— Ну, моя матінко! Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить... Напевно вам говорю, що визволить… (Марко Вовчок, I, 1955, 267); Однак новина впала, як грім з ясного неба. Тепер вже напевно (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 95); Павлина, хоч і напевно знала, що отримає свої вісім злотих, вийшла дуже незадоволена з дому Річинських (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 344);
// Неодмінно, обов'язково.
Танки в ліс не пройдуть, втрати в живій силі будуть незначні, плацдарм буде втримано напевно (Олесь Гончар, III, 1959, 367).
З упевненістю, не боячись помилитися.
Вона сміливо робить новий ривок. Якщо кіт біля комори, значить, немає поблизу людей і діяти можна напевно (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 193).
у значенні вставного слова Уживається для вираження ймовірності чого-небудь.
Не знаю, що писати Вам далі. Звісно, я міг би написати цілу повість життя, але цей шлях дуже далеко завів би, — я і так боюся, що подав вам багато зайвого і вже, напевно, нецікавого (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 234); Йому, напевно, важко, цьому худорлявому кельнерові, але він все ж говорить (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 8).
Слово мабуть завжди вставне слово, тому є повним синонімом до вставного (на)певно. Можна також згадати такі слова як здається, либонь.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 587.
МА́БУ́ТЬ, діалектне МА́БІ́ТЬ, вставне слово
Уживається для вираження невпевненості в тому, про що говориться в реченні; певно, очевидно.
Спала й виглядала Козаченька молодого, Що торік покинув. Обіщався вернутися, Та, мабуть, і згинув! (Тарас Шевченко, I, 1951, 3); В дорогу Григорій узяв чимало всякого харчу, але більше всього тютюну; та чи не найбільше, мабуть, запасся терпінням (Олександр Довженко, I, 1958, 76).
Коли що, мабуть то є усталена скорочена форма, що походить від має бути — [it] has/should to be. Вираз має бути використовується понинї і дещо подібний до невставного напевно:
— Де він?
— [Зараз] він має ідти до крамницї.
Тут дїєслово піти перебрало на собі функції бути, тому слово бути зникає, якщо то не давньоминулий час.
Якщо субʼєктивно, так і з тлумачення описів, то мабуть акцентує увагу на невпевненість мовця, а напевно — на імовірність того, що згадано в реченнї. Але, знов ж таки, ті слова переважно прямі синоніми.
Коли упустити подібні вставки, тобто сказати щось на зразок: він пішов до крамницї, то це сприймається радше як просто факт, що незалежний від мовця. І так можна відповідати, як і зазвичай роблять. Але якщо мовцю хочеться передати чи підкрїпити свою не/впевненість в цей факт, тоді додає відповідні слова.
