Різниця між вживанням слів «являється» та «є»

Question

Яка різниця між вживанням слів «являється» та «є»? У Вікіпедії знайшла інформацію, що «являється» - це граматична калька з російської мови, але там немає жодних пояснень.

Answer 1

Вважається калькою з російської, тому що є відповідне слово у російській мові. До прикладу стаття, у якій розтлумачено в якому сенсі могли вжити слово являється українці.

Являтися — бути (є) — являти собою (Роксолана Ткачук)

На уроці української мови вчителька зауважила учневі, що вислів «Підмет являється головним членом речення» є неправильним, бо слова являється з таким значенням в українській мові немає. Правильно сказати: «Підмет є головним членом речення» або «Підмет — головний член речення». Тоді учень здивовано запитав: «То це і І. Франко помилився, пишучи:

Чого являєшся мені
Усні? Чого звертаєш ти до мене
чудові очі та ясні,
сумні,
Немов криниці дно студене?».

Ні, І. Франко не помилився, бо вживав дієслово являтися у значенні «поставати в уяві, приходити в думках, уявлятися». Так воно фіксується у словниках і широко використовується в художньому мовленні, пор.: «То являлась вона йому з грушею в руці, то стояла вона перед ним вся прозора й рожева» (І. Нечуй-Левицький); «Я не знаю, чого ще та смерть захотіла? Всюди радість нового життя, А вона й тут являється сміло, Як змія...» (В. Полішук).

Уживання дієслова являтися замість дієслова-зв’язки є (форма теперішнього часу від бути) помилкове. Воно поширилося в українській мові під впливом російської. Зовсім неприйнятними для українського вжитку є речення: Він являється членом комісії; Чи не являється наше сьогоднішнє зубожіння наслідком духовного занепаду? Правильно було б сказати: Він є членом комісії; Чи не є наше сьогоднішнє зубожіння наслідком духовного занепаду?

У книжному вжитку, зокрема в науковому стилі, поряд із дієсловом-зв’язкою є часто використовується дієслово-зв’язка являти собою, яка поєднується з іменником лише в знахідному відмінку, пор.: «Аміакати являють собою розчин аміачної або кальцієвої селітри в рідкому аміаку» (З газ.); «Кожен день у житті людини являє собою певний крок у її становленні» (Людина і суспільство. Підручник).

Отже, в українській мові дієслово являтися виражає значення «поставати в уяві, уявлятися, приходити в думках». І не використовується як дієслово-зв’язка в складному присудку. Роль зв’язок виконують дієслово бути та словосполучення являти собою.