Не дуже нормативно позначати людеꙇ суто пнєвих чи з приростками іменниками від дїєслів, бо вони позначають речи, де дїя є частиною, або саму дїю без дїяня: як «схема», пор. маꙇже синомічне слово перепродаж. До іменників для людеꙇ варто додавати відповідні наростки (хоч, правда, тут нїчого не унормовано і досї суперечки). А так, перекуп нормовано вживати і досї ꙇого вживають не для людеꙇ, котрі цӧго робять.
Наприклад існує слово з тим пнєм, але з иншим приростком і записане ві словнику — покуп, а особу звемо покупець (зустрічаєть ся також покупник). Чому однопнєве мусить сильно відріжняти ся? Тому тоꙇ ж СУМ має слова перекупник:
ПЕРЕКУ́ПНИК, а, чол. Той, хто перекуповує що-небудь.
Торговці — перекупники і спекулянти — прийшли пізніше.. їх прийшла величезна юрба (Юрій Смолич, V, 1959, 8); Сільськогосподарська продукція [на Кубі] реалізується державним організаціям, а не перекупникам, як це було раніше (Комуніст України, 1, 1961, 70).
Очевидно, також [рідше] зустрічаєть ся і перекупець.
