Skip to main content
amended per comment
Source Link

Таке правило є, і формулюється воно наступнимтаким чином:

Окремо пишуться:
Прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, але в яких

  • іменник звичайно зберігає своє конкретне лексичне значення
  • й граматичну форму,
  • особливо коли між прийменником і керованим ним іменником можливо вставити означення до цього іменника (прикметник, займенник, числівник)

Таким чином:

  • до речі (у значенні "by the way"англ або "кстати"рос) пишемо окремо, тому що:

…ще заспіваємо з Вами разом у Криворівні. До цієї речі хочу додати запитання: коли Ви збираєтеся туди? — перефразоване із Коцюбинського
(зауваження: тут, річ у значенні «промова», а не «об'єкт»),

  • а от доречний пишемо разом, тому що не існує форми речний
  • на жаль пишемо окремо, тому що:

на превеликий жаль; на мій жаль; на ваш жаль

  • водночас пишемо разом, тому що словоформи в та одно не поєднуються з іменником час, на противагу до словосполучення в один і той самий час, яке пишеться окремо;
  • нарешті (у значенні "finally"англ або "наконец"рос) пишемо разом, тому що лексичне значення решта не може бути застосоване тут;

Ще одним прикладом групи словосполучень, які пишуться окремо, є слова, в яких іменник повторюється — або просто двічі (у Називному та Орудному відмінках), або поєднаний через сполучник:

  • кінець кінцем, один одним
  • день у день, час від часу, сам на сам
    • Виняток: віч-на-віч

Ще існує ціла група словосполучень цієї ж природи, які є калькою з інших мов:

  • так як — не вживаємо зовсім, використовуємо оскільки;
  • такий як — не вживаємо, правильно — як-от;
  • і ще доволі багато подібних слів і словосполучень.

Зауваження.

Мова розвивається. Те, що колись було окремими словами, стало частиною морфології цілісних слів. Більшість прислівників утворилися за допомогою злиття слів, які раніше мали окремі лексичні значення.
Цей процес можна простежити, наприклад, по таким словосполученнямтаких словосполученнях, як добрий день, яке існує також у формі добридень.

Тому, з суто-лінгвістичної лінгвістичної точки зору, можна припустити, що з часом словосполучення на жаль втратять первісну форму, стануть прислівниками і почнуть писатися разом.
А ми з вами наполегливо доводитимемо нашим онукам, що, мовляв, ви, онуки, неправильно пишете «доречі» разом, тому що в наші часи писали окремо. :-)

Але на даний момент цього ще не відбулося.

Таке правило є, і формулюється воно наступним чином:

Окремо пишуться:
Прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, але в яких

  • іменник звичайно зберігає своє конкретне лексичне значення
  • й граматичну форму,
  • особливо коли між прийменником і керованим ним іменником можливо вставити означення до цього іменника (прикметник, займенник, числівник)

Таким чином:

  • до речі (у значенні "by the way"англ або "кстати"рос) пишемо окремо, тому що:

…ще заспіваємо з Вами разом у Криворівні. До цієї речі хочу додати запитання: коли Ви збираєтеся туди? — перефразоване із Коцюбинського
(зауваження: тут, річ у значенні «промова», а не «об'єкт»),

  • а от доречний пишемо разом, тому що не існує форми речний
  • на жаль пишемо окремо, тому що:

на превеликий жаль; на мій жаль; на ваш жаль

  • водночас пишемо разом, тому що словоформи в та одно не поєднуються з іменником час, на противагу до словосполучення в один і той самий час, яке пишеться окремо;
  • нарешті (у значенні "finally"англ або "наконец"рос) пишемо разом, тому що лексичне значення решта не може бути застосоване тут;

Ще одним прикладом групи словосполучень, які пишуться окремо, є слова, в яких іменник повторюється — або просто двічі (у Називному та Орудному відмінках), або поєднаний через сполучник:

  • кінець кінцем, один одним
  • день у день, час від часу, сам на сам
    • Виняток: віч-на-віч

Ще існує ціла група словосполучень цієї ж природи, які є калькою з інших мов:

  • так як — не вживаємо зовсім, використовуємо оскільки;
  • такий як — не вживаємо, правильно — як-от;
  • і ще доволі багато подібних слів і словосполучень.

Зауваження.

Мова розвивається. Те, що колись було окремими словами, стало частиною морфології цілісних слів. Більшість прислівників утворилися за допомогою злиття слів, які раніше мали окремі лексичні значення.
Цей процес можна простежити, наприклад, по таким словосполученням, як добрий день, яке існує також у формі добридень.

Тому, з суто-лінгвістичної точки зору, можна припустити, що з часом словосполучення на жаль втратять первісну форму, стануть прислівниками і почнуть писатися разом.
А ми з вами наполегливо доводитимемо нашим онукам, що, мовляв, ви, онуки, неправильно пишете «доречі» разом, тому що в наші часи писали окремо. :-)

Але на даний момент цього ще не відбулося.

Таке правило є, і формулюється воно таким чином:

Окремо пишуться:
Прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, але в яких

  • іменник звичайно зберігає своє конкретне лексичне значення
  • й граматичну форму,
  • особливо коли між прийменником і керованим ним іменником можливо вставити означення до цього іменника (прикметник, займенник, числівник)

Таким чином:

  • до речі (у значенні "by the way"англ або "кстати"рос) пишемо окремо, тому що:

…ще заспіваємо з Вами разом у Криворівні. До цієї речі хочу додати запитання: коли Ви збираєтеся туди? — перефразоване із Коцюбинського
(зауваження: тут, річ у значенні «промова», а не «об'єкт»),

  • а от доречний пишемо разом, тому що не існує форми речний
  • на жаль пишемо окремо, тому що:

на превеликий жаль; на мій жаль; на ваш жаль

  • водночас пишемо разом, тому що словоформи в та одно не поєднуються з іменником час, на противагу до словосполучення в один і той самий час, яке пишеться окремо;
  • нарешті (у значенні "finally"англ або "наконец"рос) пишемо разом, тому що лексичне значення решта не може бути застосоване тут;

Ще одним прикладом групи словосполучень, які пишуться окремо, є слова, в яких іменник повторюється — або просто двічі (у Називному та Орудному відмінках), або поєднаний через сполучник:

  • кінець кінцем, один одним
  • день у день, час від часу, сам на сам
    • Виняток: віч-на-віч

Ще існує ціла група словосполучень цієї ж природи, які є калькою з інших мов:

  • так як — не вживаємо зовсім, використовуємо оскільки;
  • такий як — не вживаємо, правильно — як-от;
  • і ще доволі багато подібних слів і словосполучень.

Зауваження.

Мова розвивається. Те, що колись було окремими словами, стало частиною морфології цілісних слів. Більшість прислівників утворилися за допомогою злиття слів, які раніше мали окремі лексичні значення.
Цей процес можна простежити, наприклад, по таких словосполученнях, як добрий день, яке існує також у формі добридень.

Тому, з суто лінгвістичної точки зору, можна припустити, що з часом словосполучення на жаль втратять первісну форму, стануть прислівниками і почнуть писатися разом.
А ми з вами наполегливо доводитимемо нашим онукам, що, мовляв, ви, онуки, неправильно пишете «доречі» разом, тому що в наші часи писали окремо. :-)

Але на даний момент цього ще не відбулося.

minor formatting
Source Link

Таке правило є, і формулюється воно наступним чином:

Окремо пишуться:
Прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, але в яких

  • іменник звичайно зберігає своє конкретне лексичне значення
  • й граматичну форму,
  • особливо коли між прийменником і керованим ним іменником можливо вставити означення до цього іменника (прикметник, займенник, числівник)

Таким чином:

  • до речі (у значенні "by the way"англ або "кстати";"кстати"рос) пишемо окремо, тому що:

…ще заспіваємо з Вами разом у Криворівні. До цієї речі хочу додати запитання: коли Ви збираєтеся туди? — перефразоване із Коцюбинського
(зауваження: тут, річ у значенні «промова», а не «об'єкт»),

  • а от доречний пишемо разом, тому що не існує форми речний
  • на жаль пишемо окремо, тому що:

на превеликий жаль; на мій жаль; на ваш жаль

  • водночас пишемо разом, тому що словоформи в та одно не поєднуються з іменником час, на противагу до словосполучення в один і той самий час, яке пишеться окремо;
  • нарешті (у значенні "finally"англ або "наконец"рос) пишемо разом, тому що лексичне значення решта не може бути застосоване тут;

Ще одним прикладом групи словосполучень, які пишуться окремо, є слова, в яких іменник повторюється — або просто двічі (у Називному та Орудному відмінках), або поєднаний через сполучник:

  • кінець кінцем, один одним
  • день у день, час від часу, сам на сам
    • Виняток: віч-на-віч

Ще існує ціла група словосполучень цієї ж природи, які є калькою з інших мов:

  • так як — не вживаємо зовсім, використовуємо оскільки;
  • такий як — не вживаємо, правильно — як-от;
  • і ще доволі багато подібних слів і словосполучень.

Зауваження.

Мова розвивається. Те, що колись було окремими словами, стало частиною морфології цілісних слів. Більшість прислівників утворилися за допомогою злиття слів, які раніше мали окремі лексичні значення.
Цей процес можна відслідкуватипростежити, наприклад, по таким словосполученням, як добрий день, яке існує також у формі добридень.

Тому, з суто-лінгвістичної точки зору, можна припустити, що з часом словосполучення на жаль втратять первісну форму, стануть прислівниками і почнуть писатися разом.
А ми з вами наполегливо доводитимемо нашим онукам, що, мовляв, ви, онуки, неправильно пишете «доречі»«доречі» разом, тому що в наші часи писали окремо. :-)

Але на даний момент цього ще не відбулося.

Таке правило є, і формулюється воно наступним чином:

Окремо пишуться:
Прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, але в яких

  • іменник звичайно зберігає своє конкретне лексичне значення
  • й граматичну форму,
  • особливо коли між прийменником і керованим ним іменником можливо вставити означення до цього іменника (прикметник, займенник, числівник)

Таким чином:

  • до речі (у значенні "by the way"англ або "кстати";рос) пишемо окремо, тому що:

…ще заспіваємо з Вами разом у Криворівні. До цієї речі хочу додати запитання: коли Ви збираєтеся туди? — перефразоване із Коцюбинського
(зауваження: тут, річ у значенні «промова», а не «об'єкт»),

  • а от доречний пишемо разом, тому що не існує форми речний
  • на жаль пишемо окремо, тому що:

на превеликий жаль; на мій жаль; на ваш жаль

  • водночас пишемо разом, тому що словоформи в та одно не поєднуються з іменником час, на противагу до словосполучення в один і той самий час, яке пишеться окремо;
  • нарешті (у значенні "finally"англ або "наконец"рос) пишемо разом, тому що лексичне значення решта не може бути застосоване тут;

Ще одним прикладом групи словосполучень, які пишуться окремо, є слова, в яких іменник повторюється — або просто двічі (у Називному та Орудному відмінках), або поєднаний через сполучник:

  • кінець кінцем, один одним
  • день у день, час від часу, сам на сам
    • Виняток: віч-на-віч

Ще існує ціла група словосполучень цієї ж природи, які є калькою з інших мов:

  • так як — не вживаємо зовсім, використовуємо оскільки;
  • такий як — не вживаємо, правильно — як-от;
  • і ще доволі багато подібних слів і словосполучень.

Зауваження.

Мова розвивається. Те, що колись було окремими словами, стало частиною морфології цілісних слів. Більшість прислівників утворилися за допомогою злиття слів, які раніше мали окремі лексичні значення.
Цей процес можна відслідкувати, наприклад, по таким словосполученням, як добрий день, яке існує також у формі добридень.

Тому, з суто-лінгвістичної точки зору, можна припустити, що з часом словосполучення на жаль втратять первісну форму, стануть прислівниками і почнуть писатися разом.
А ми з вами наполегливо доводитимемо нашим онукам, що, мовляв, ви, онуки, неправильно пишете «доречі» разом, тому що в наші часи писали окремо. :-)

Але на даний момент цього ще не відбулося.

Таке правило є, і формулюється воно наступним чином:

Окремо пишуться:
Прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, але в яких

  • іменник звичайно зберігає своє конкретне лексичне значення
  • й граматичну форму,
  • особливо коли між прийменником і керованим ним іменником можливо вставити означення до цього іменника (прикметник, займенник, числівник)

Таким чином:

  • до речі (у значенні "by the way"англ або "кстати"рос) пишемо окремо, тому що:

…ще заспіваємо з Вами разом у Криворівні. До цієї речі хочу додати запитання: коли Ви збираєтеся туди? — перефразоване із Коцюбинського
(зауваження: тут, річ у значенні «промова», а не «об'єкт»),

  • а от доречний пишемо разом, тому що не існує форми речний
  • на жаль пишемо окремо, тому що:

на превеликий жаль; на мій жаль; на ваш жаль

  • водночас пишемо разом, тому що словоформи в та одно не поєднуються з іменником час, на противагу до словосполучення в один і той самий час, яке пишеться окремо;
  • нарешті (у значенні "finally"англ або "наконец"рос) пишемо разом, тому що лексичне значення решта не може бути застосоване тут;

Ще одним прикладом групи словосполучень, які пишуться окремо, є слова, в яких іменник повторюється — або просто двічі (у Називному та Орудному відмінках), або поєднаний через сполучник:

  • кінець кінцем, один одним
  • день у день, час від часу, сам на сам
    • Виняток: віч-на-віч

Ще існує ціла група словосполучень цієї ж природи, які є калькою з інших мов:

  • так як — не вживаємо зовсім, використовуємо оскільки;
  • такий як — не вживаємо, правильно — як-от;
  • і ще доволі багато подібних слів і словосполучень.

Зауваження.

Мова розвивається. Те, що колись було окремими словами, стало частиною морфології цілісних слів. Більшість прислівників утворилися за допомогою злиття слів, які раніше мали окремі лексичні значення.
Цей процес можна простежити, наприклад, по таким словосполученням, як добрий день, яке існує також у формі добридень.

Тому, з суто-лінгвістичної точки зору, можна припустити, що з часом словосполучення на жаль втратять первісну форму, стануть прислівниками і почнуть писатися разом.
А ми з вами наполегливо доводитимемо нашим онукам, що, мовляв, ви, онуки, неправильно пишете «доречі» разом, тому що в наші часи писали окремо. :-)

Але на даний момент цього ще не відбулося.

added 19 characters in body
Source Link

Таке правило є, і формулюється воно наступним чином:

Окремо пишуться:
Прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, але в яких

  • іменник звичайно зберігає своє конкретне лексичне значення
  • й граматичну форму,
  • особливо коли між прийменником і керованим ним іменником можливо вставити означення до цього іменника (прикметник, займенник, числівник)

Таким чином:

  • до речі (у значенні "by the way"англ або "кстати""кстати";рос) пишемо окремо, тому що:

…ще заспіваємо з Вами разом у Криворівні. До цієї речі хочу додати запитання: коли Ви збираєтеся туди? — перефразоване із Коцюбинського
(зауваження: тут, річ у значенні «промова», а не «об'єкт»),

  • а от доречний пишемо разом, тому що не існує форми речний
  • на жаль пишемо окремо, тому що:

на превеликий жаль; на мій жаль; на ваш жаль

  • водночас пишемо разом, тому що словоформи в та одно не поєднуються з іменником час, на противагу до словосполучення в один і той самий час, яке пишеться окремо;
  • нарешті (у значенні "finally"англ або "наконец"рос) пишемо разом, тому що лексичне значення решта не може бути застосоване тут;

Ще одним прикладом групи словосполучень, які пишуться окремо, є слова, в яких іменник повторюється — або просто двічі (у Називному та Орудному відмінках), або поєднаний через сполучник:

  • кінець кінцем, один одним
  • день у день, час від часу, сам на сам
    • Виняток: віч-на-віч

Ще існує ціла група словосполучень цієї ж природи, які є калькою з інших мов:

  • так як — не вживаємо зовсім, використовуємо оскільки;
  • такий як — не вживаємо, правильно — як-от;
  • і ще доволі багато подібних слів і словосполучень.

Зауваження.

Мова розвивається. Те, що колись було окремими словами, стало частиною морфології цілісних слів. Більшість прислівників утворилися за допомогою злиття слів, які раніше мали окремі лексичні значення.
Цей процес можна відслідкувати, наприклад, по таким словосполученням, як добрий день, яке існує також у формі добридень.

Тому, з суто-лінгвістичної точки зору, можна припустити, що з часом словосполучення на жаль втратять первісну форму, стануть прислівниками і почнуть писатися разом.
А ми з вами наполегливо доводитимемо нашим онукам, що, мовляв, ви, онуки, неправильно пишете «доречі» разом, тому що в наші часи писали окремо. :-)

Але на даний момент цього ще не відбулося.

Таке правило є, і формулюється воно наступним чином:

Окремо пишуться:
Прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, але в яких

  • іменник звичайно зберігає своє конкретне лексичне значення
  • й граматичну форму,
  • особливо коли між прийменником і керованим ним іменником можливо вставити означення до цього іменника (прикметник, займенник, числівник)

Таким чином:

  • до речі (у значенні "by the way"англ або "кстати"рос) пишемо окремо, тому що:

…ще заспіваємо з Вами разом у Криворівні. До цієї речі хочу додати запитання: коли Ви збираєтеся туди? — перефразоване із Коцюбинського
(зауваження: тут, річ у значенні «промова», а не «об'єкт»),

  • а от доречний пишемо разом, тому що не існує форми речний
  • на жаль пишемо окремо, тому що:

на превеликий жаль; на ваш жаль

  • водночас пишемо разом, тому що словоформи в та одно не поєднуються з іменником час, на противагу до словосполучення в той самий час, яке пишеться окремо;

Ще одним прикладом групи словосполучень, які пишуться окремо, є слова, в яких іменник повторюється — або просто двічі (у Називному та Орудному відмінках), або поєднаний через сполучник:

  • кінець кінцем, один одним
  • день у день, час від часу, сам на сам
    • Виняток: віч-на-віч

Ще існує ціла група словосполучень цієї ж природи, які є калькою з інших мов:

  • так як — не вживаємо зовсім, використовуємо оскільки;
  • такий як — не вживаємо, правильно — як-от;
  • і ще доволі багато подібних слів і словосполучень.

Зауваження.

Мова розвивається. Те, що колись було окремими словами, стало частиною морфології цілісних слів. Більшість прислівників утворилися за допомогою злиття слів, які раніше мали окремі лексичні значення.
Цей процес можна відслідкувати, наприклад, по таким словосполученням, як добрий день, яке існує також у формі добридень.

Тому, з суто-лінгвістичної точки зору, можна припустити, що з часом словосполучення на жаль втратять первісну форму, стануть прислівниками і почнуть писатися разом.
А ми з вами наполегливо доводитимемо нашим онукам, що, мовляв, ви, онуки, неправильно пишете «доречі» разом, тому що в наші часи писали окремо. :-)

Але на даний момент цього ще не відбулося.

Таке правило є, і формулюється воно наступним чином:

Окремо пишуться:
Прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, але в яких

  • іменник звичайно зберігає своє конкретне лексичне значення
  • й граматичну форму,
  • особливо коли між прийменником і керованим ним іменником можливо вставити означення до цього іменника (прикметник, займенник, числівник)

Таким чином:

  • до речі (у значенні "by the way"англ або "кстати";рос) пишемо окремо, тому що:

…ще заспіваємо з Вами разом у Криворівні. До цієї речі хочу додати запитання: коли Ви збираєтеся туди? — перефразоване із Коцюбинського
(зауваження: тут, річ у значенні «промова», а не «об'єкт»),

  • а от доречний пишемо разом, тому що не існує форми речний
  • на жаль пишемо окремо, тому що:

на превеликий жаль; на мій жаль; на ваш жаль

  • водночас пишемо разом, тому що словоформи в та одно не поєднуються з іменником час, на противагу до словосполучення в один і той самий час, яке пишеться окремо;
  • нарешті (у значенні "finally"англ або "наконец"рос) пишемо разом, тому що лексичне значення решта не може бути застосоване тут;

Ще одним прикладом групи словосполучень, які пишуться окремо, є слова, в яких іменник повторюється — або просто двічі (у Називному та Орудному відмінках), або поєднаний через сполучник:

  • кінець кінцем, один одним
  • день у день, час від часу, сам на сам
    • Виняток: віч-на-віч

Ще існує ціла група словосполучень цієї ж природи, які є калькою з інших мов:

  • так як — не вживаємо зовсім, використовуємо оскільки;
  • такий як — не вживаємо, правильно — як-от;
  • і ще доволі багато подібних слів і словосполучень.

Зауваження.

Мова розвивається. Те, що колись було окремими словами, стало частиною морфології цілісних слів. Більшість прислівників утворилися за допомогою злиття слів, які раніше мали окремі лексичні значення.
Цей процес можна відслідкувати, наприклад, по таким словосполученням, як добрий день, яке існує також у формі добридень.

Тому, з суто-лінгвістичної точки зору, можна припустити, що з часом словосполучення на жаль втратять первісну форму, стануть прислівниками і почнуть писатися разом.
А ми з вами наполегливо доводитимемо нашим онукам, що, мовляв, ви, онуки, неправильно пишете «доречі» разом, тому що в наші часи писали окремо. :-)

Але на даний момент цього ще не відбулося.

Source Link
Loading