В юриспруденції термін новелановела вживається в такому значенні:
Новела (від лат. novellae leges - нові закони)
у праві - історико-правовий термін, що позначає сукупність законів, виданих після закінчення кодифікації, які доповнюють або змінюють будь-які з встановлених нею норм права. З'явилися під час перших кодифікацій римського права. Умовно термін "новела" в теорії права застосовується й для позначення нововведень у попереднє законодавство (напр., для нових положень у тому чи ін. кодексі порівняно з попередніми).
(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)
Це усталений і широковживаний термін в означеному контексті.
