Це запитання торкається морфології суфіксів, багатством яких слов'янські мови відомі. Боюся, що повноцінна відповідь повинна спиратися на порівняльний аналіз слов'янських мов, а також на історичні корені, які простягаються з часів санскриту.
Суфікс -ну- (танути) позначає перфектний аспект (perfective), або початок дії, або явище перетворення, подібного до Inchoative verb.
Зауважте, слова у запитанні мають також форму з суфіксом -ва-, і він пов'язаний з суфіксом -ну-.
Суфікс -ва- (давати, ставати) позначає недоконаний (imperfective) або ітеративний (iterative/frequentative) аспект: дія не завершилася або відбувається повторно.
Розлога цитата з джерела (підкреслено мною):
In Slavic the stems dad- and ded- are reduplicative by origin and primordially denoted Aoristic or perfective aspect, as well as punctual or time-pointed action (see 1.2.). The reduplication did not evolved as a systematic morphologic means aspect and manner in Slavic, but some other morphologic means took place here, esp. prefixes and suppletive perfective stems. One of the means is the nasal affix [-n/nu-] that denotes an
initiating action. This affix forms the so called verba incohativa/inchoativa in Slavic and it is akin and historically connected to the respective affix in Greek, that forms the so called nu-verbs, and probably to the verbs of Sanskrit Sunvaadi class (e.g. su-, sunu- /suno-). […]
Reduplication in Slavic has to emphasize a punctual/perfective action. The Aorist Tense forms are here in place of the Perfect Tense, as the old IE reduplicative Perfect Tense did not evolve in the respective Slavic Perfect tense. Mixing of the rudimentary reduplicative forms with other morphological means of time-pointed or punctual action, i.e. with [-nu-] forms) in Slavic, reminds us of the Greek merger of reduplicative Present forms with inchoative -sk- form
For marking the imperfective aspect and iterative/frequentative manner of action, Slavic languages have other morphological means, i.e. affix [-ja-] or [-va-] or alternation of the two morphs […]
Джерело
