18

Таке явище відоме як мовний/лінґвістичний пуризм/протекціонізм. Слово «пуризм» походить від латинського purus «чистий» (пор. англ. pure). Найвідомішими його прикладами є: чеський пуризм ХІХ століття, коли з чеської практично всі запозичення було видалено й замінено словами, що утворені з чеських морфем, наприклад такі інтернаціоналізми, як «театр» та «...


13

«Повільний» («поволі») Слова «повільний», «поволі» вже усталилися в іншому значенні. За «Етимологічним словником української мови» в 7 томах слово вони дійсно походять від «вільний»/«воля», я уявляю принцип формування сучасних значень якось так: «повільно»/«поволі» — це коли людина щось робить невимушено, не під тиском термінових обставин чи наглядачів, ...


12

Якщо я не помиляюсь, то згідно норми скрипниківського правопису Чуже і § 62 - підпункт б: б) Після всіх пригол. перед голосн. та й, при чім чуже ia передаємо через ія, іе — через іє, iu — через ію (у загальних іменниках), але іо через — іо: матерія́л, істо́рія, ко́пія, Азія, соціялі́зм, спеція́льний, мініятю́рний, паліяти́в, амонія́к, діяле́кт і т. ін.; ...


10

Як на мене, (що/як)най- і просто най- — це кардинально різні речі. Згідно з моїм інтуїтивним відчуттям: «Най…» — це просто найвищий ступінь порівняння. Швидко — швидший — найшвидший, низько — нижче — найнижчий і т.д. Показує найвищий рівень в межах якоїсь групи (ну, або у всесвіті). Таке є і в російській/англійській мові. «Якнай…» я сприймаю як скорочення ...


6

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 515. ПРА́ЛЬНИК, ~а, чоловічий рід Робітник, що працює у пральні, на пральній матиці, що займається пранням білизни. Десять пральників працювали спокійно й уперто (Натан Рибак, Новий день, 1937, 109). Зауваження. Наросток ~ик [часто] чергується з ~иця, зворотньо теж працює: тому ...


5

Згідно з "Як ми говоримо", що- і як- додаються для підсилення на кшталт найнай- Утім, зазвичай (суб'єктивно) вони вживаються, коли треба зробити все можливе, як можна бачити в одному з наведених там прикладів: Данилові довелося лише думати про якнайскорішу реалізацію свого плану Рідше (суб'єктивно) для підсилення, як в іншому наведеному там прикладі: ...


4

Нестягнена форма певних прикметників є стилістичною нормою фольклору і поезії, а також нормою для деяких говорів (степовий, східнополіський). Також для точності щодо правил слововживання наведу цитату: У сучасній українській літературній мові повна (нестягнена) форма поширена в називному відмінку однини тільки в прикметниках чоловічого роду (червоний, ...


4

СУМ-20 має слово вітрівка — легка куртка із цупкої тканини, що захищає від вітру. Також в російсько-українському словнику пропонують слово вітрівка. Але на противагу, в ВТССУМ знайша вітровку, а також безліч інтернет-магазинів використовують це слово. На жаль ніякого правила щодо утворення цього слова не знайшла. Проте, на мою думку, якщо оновлений тлумачний ...


4

Спроби отримати подовжене ⟨д͡ж:⟩ Спроби утворити похідні слова з подовженим ⟨д͡ж:⟩ від слів з основою на -ґ- Теоретично в українській мові мало б відбуватися чергування ⟨ґ⟩ → ⟨д͡з⟩ → ⟨д͡ж⟩: дзиґа → дзидзі → дзиджка (і в деяких діалектах воно таки відбувається). Відповідно, якщо від таких слів (з основною на -ґ-) утворювати іменники в стилі -??я (на зразок ...


3

Версаль – ім., ч.р. ІІ відміна. У Правописі знаходимо особливості відмінювання іменників ч.р. ІІ відміни: Іменники чол. роду в родовому відмінку однини приймають закінчення -а (у твердій та мішаній групах), -я (у м’якій групі), коли вони означають: г) назви населених пунктів: Воронежа, Голосієва, Житомира, Києва, Лондона, Луцька, Миргорода, ...


3

Академічний тлумачний словник (1970—1980) МУРКОТАТИ, очу, очеш і МУРКОТІТИ, очу, отиш, недок. неперех. Безперестанно видавати звуки «мур-мур» (про котів та інших котячих). [Варка:] Як почне було Зінько читать, то я слухаю-слухаю, а далі й задрімаю, і почне мені вчуватись, що нібито котик муркоче під самісіньким вухом (Марко Кропивницький, II, ...


3

Усе залежить від частини мови. Наприклад, інформацію брала із Острів знань: Іменник Початкова форма. На яке питання відповідає в реченні. Істота чи неістота. Власна чи загальна назва. Конкретне чи абстрактне значення, збірне, речовинне. Рід, число, відмінок, відміна, група (тверда, м’яка, мішана). Спосіб творення (якщо це похідне слово)...


2

У наш час офіційно не існує ані професії «праля», ані професії «пральник». Натомість є: готувач пральних розчинів; завідувач пральні; оператор пральних машин; оператор пральні самообслуговування. Це в тому ж стилі, що й «артист балету». Тема ж неофіційних назв закрита іншою відповіддю. (При цьому, що цікаво, «балерун» є суто розмовним варіантом, «...


2

Граматичний словник з серії "ЦИФРОВЕ ЛЕКСИКОГРАФІЧНЕ НАДБАННЯ УКРАЇНИ", що був розроблений на основі академічних орфографічних словників, каже, що правильно буде "варіант". https://www.facebook.com/180689769033511/photos/a.368530956916057.1073741829.180689769033511/498557550580063/?type=3


2

Не знаю, як щодо руху (може, є якісь таємні секти пуристів, щось на кшталт "Варваризми на гілляку" чи "Калькотворців на ножі"), але процес використання наявного в мові слова на позначення іншомовних термінів зветься вторинною номінацією (як от польські piłka nożna і koszykówka), якщо Ви це мали на увазі, звісно.


1

Оскільки в інфінітивах –ти(-ть) – це суфікси (НЕ закінчення), то в цьому випадку основа слова = ціле слово. Незмінювані повнозначні слова складаються лише з основи, що назвивається чистою: восени, додому. Чисту основу мають: 1) незмінювані іменники: бюро, таксі, депо; 2) інфінітив: перемагати, активізувати; 3) дієприслівники: танцюючи, малюючи, пишучи; 4) ...


1

Уривок з «Нового довідника. Українська мова. Українська література» (2008, Київ, ТОВ «Казка»), с. 212–213: Повні форми прикметників бува­ють стягнені (добра, добре, доб­рі) і нестягнені (добрая, добреє, добрії). Нестягнену форму можуть мати іменники [тут, імовірно, описка, малося на увазі: прикметники — примітка моя] жіночого і середнього роду в ...


1

Тлумачний словник розглядає слово відділення, як синонім до слова відділ. ВІДДІ́ЛЕННЯ, я, с. 2. Те саме, що ві́дділ 2, 3, 5. – Ось відділення, – санітарка розкрила перед ним двері, – дев'ята палата друга ліворуч (Є. Кононенко); Відкривались відділення банків (О. Гончар); Автоматизований цех має два незалежних відділення (з наук.-попул. літ.); Реабілітаційне ...


Only top voted, non community-wiki answers of a minimum length are eligible