11

Перш за все зверну увагу, що тут мова йде не про різні слова, а про різну вимову одного слова. Подивімось на походження цього слова (ЕСУМ) Тобто, спочатку був звук [f]. То звідки ж взялось хв? Справа в тому, що від початку в українській мові не було звука [f], він був чужим для мовців. Тому при запозиченні чужих слів його заміняли на інші звуки. Приклади (...


8

Дозволю собі сфокусуватися лише на походженні /г/ у цьому слові, тому що мені здається, що у даному випадку має місце не діалектизм, а навпаки, йдеться про цілком притаманне слов'янським мовам явище. У фонетиці — не лише українській — є декілька фундаментальних явищ, які обумовлюють зміни у словах. Цими явищами є: Діереза — випадіння звуку при умові ...


8

Синоніми Як правильно зазначає у коментарях @Sasha, це слово виглядає як ланцюжок у омонімічній лінійці нітно, ніцно, нісно. Вживання Слово «ніцно = завжди» присутнє на мапі діалектів (№ 202) проекту DialectStat. (Оновлено листопад/2018: гостинг Wikispaces закрито, будь ласка, допоможіть оновити посилання) І воно, дійсно, виглядає як типове для Поділля: ...


7

Думаю, що це артефакт, який залишився від старих діалектів. Наприклад, дослівний переклад з польської: Nie robię nic - Не роблю нічого (Не роблю ніц) Слово ніцно я б розділяв на два слова - ніц но (нічого, крім). Моя прабаба (мешканка Яворівщини) вживала це слово в значення наведеному bytebuster - «не робити нічого іншого, окрім як», а також «постійно», «...


7

Коротко: Обидва слова запозичені, обидва слова досить широко вживані, обидва слова нормативні і не діалектичні. Довго: Спочатку до етимолоґії: ФІРА́НКА «занавіска на вікні». Запозичення з німецької мови. н. Vórhang (свн. vürhanc, vorhanc) «завіса на вікні» утворене з префікса vor- «перед», спорідненого з псл. *per-, pro-, укр. пере-, про-, і ...


7

Коротко: З німецької за польським посередництвом. Словники переважно записують як фест: Лексикон львівський фест міцний, сильний; дуже добрий, першокласний (ср, ст): Пані Стефа – фест господиня, таких порядків, як в неї, то ше пошукати, а їдженя таке смачне, але як спитаєш про який пере́пис, то ніколи не дасть (Авторка); Там буде фест забава (...


7

Схоже на те, що припотень - це те саме, що й припутень - дикий (або лісовий) голуб. Припутень знаходимо в СУМ ПРИ́ПУТЕНЬ, тня, чол. Лісовий голуб великої породи. Припутень — Columba palumbus.. — найбільший з наших диких голубів є типовим мешканцем широколистих лісів (Посібник з зоогеографії, 1956, 113); Горлиця і припутень мостять на дереві просте ...


5

«Словник укр. мови» в 11 томах: ГОРГО́ШІ, гош, мн., діал. Плечі. — Клунка свого не дам, бо я ще й вас могла б узяти на горгоші з вашою торбою разом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 348). КОРКО́ШІ, ів, мн., діал. Плечі. Андрусь.. приніс мене на коркошах (Іван Франко, IV, 1950, 187); Під гору взяв дід внука на коркоші (Марко Черемшина, Тв., 1960, ...


5

Я в Інтернеті знайшов лише одне джерело: ПОНАГЛЯТИСЯ — поспішати Також є пісня-легенда з "Історії української літератури" Михайла Грушевського, у якому "понагляйся" використовується ніби у контексті "поспішай": Бог кличе: «фурмане, горі! Понагляйся, падь гев скорі!» «Як я маю горі іти? Маю жену, маю діти!» В комедії і 3-х актах "Така ...


4

Панова ланка містить відомости під словами пісні: лемківські пісні. Відти нескладно здогадати: чи говір, чи мова лемків. Важко судити про теперішній вжив, бо дії Вісли надто сильно підкосили їх, через цього вони вимушені були виживати будь-яким чином, в тому числі і приживання до инших народностей. В Україні наразі вживають переважно як пісні — ...


4

Розбуватися чула на Полтавщині (нехай це буде на підтримку всеукраїнськості слова). А якщо шукати в інтернетах визуватися, то вискакують в результатах тернопільський форум, коментарі на довколальвівських сайтах-/1/-/2/, трускавецькі новини, кілька різного-/3/-/4/-/5/ й оповідання Галини Пагутяк (нехай це буде на підтримку західності слова).


4

Отут, незважаючи на написаний долі текст («моя мила, ти окусо єдна»), доволі чітко співають: «ти поку́со єдна». Тут і тут навіть написано через «п-». Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 56.: ПОКУ́СА, и, жін[очий рід], діал[ектне]. Спокуса. Найімовірніше, «окуса» — це текст з одруком, що розтиражували інтернетом.


3

ВТССУМ бабник I б`абник-а, ч. Те саме, що бабій 1), баболюб. II бабн`ик -а, ч. Посудина, у якій випікають бабу III. Баба III -и, ж. Рід печива з пшеничного борошна. Горщок горшка, ч. Глиняний посуд, у якому варять їжу. || Глиняний посуд із діркою у дні для вирощування квітів та інших рослин. На жаль зображення "бабника" в ...


3

Додам ще џерела Грінченко Понагля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Торопиться, спѣшить. Гол. II. 714. Українсько-англійський словник 1955р. (К. Андрусишин, Я. Крет) понагля́ти (-я́ю, -я́єш) I vt W.U. to hurry (hasten, urge, push) on: понагля́ти з робо́тою, to seek to hasten the work; понагля́тися P vi to be in a hurry, make haste, speed. Не ...


3

Зустрічають ся такі написи такого слова як гиргоші, гіргоші і горгоші. Останӧго слова СУМ вже має, але лиш 11книжниь. ГОРГО́ШІ, гош, мн., діал. Плечі. Клунка свого не дам, бо я ще й вас могла б узяти на горгоші з вашою торбою разом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 348).


3

Відомішим написом є батяр. Назва батяр, імовірно, виникла від угорського betyar, що означає особу, яка має дивні погляди і робить непередбачувані вчинки, авантюриста, гульвісу. Инші словники: Тлумачний словник-довідник гуцульських говірок бакеретво розбишацтво, гультяйство бакір, батір здріб. бакірина, батірина батяр, гультяй, розбишака, ...


3

Надійні джерела Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов): надво́рі непого́диться (сльоти́ться), надво́рі чви́ря (пого́да) б’є. него́да, непого́да, не́погі[о]дь, не́гі[о]дь (-годи), него́диця, (слякоть) сльота́ и (мн.) сльо́ти (р. сльот), (зап.) слота́, сло́ти, (диал.) слякота́, плю́та, чви́ря, пого́да, ум....


3

У Словнику української мови за ред Б. Грінченка знаходимо: Клебаня: 1) Шляпа. Угор. Желех. 2) = Клепаня. Желех. Оскільки є ще відсилання до другого варіанту, то ж шукаємо і це. Тут Грінченко Б пише, що: Клепаня, ні, ж. = Капелюха. Гол. Од. 69. Шух. І. 137. У словнику-довіднику Жайворонка В. В. читаємо: клепа́ня = клапа́ня — у Галичи­ні —...


3

Шефелька є пестливим словом, тому бажано шукати непестливого виду. Зміна подібна до вафелька → вафля, отже шуфелька → шуфля Згаданий вами осідок, котрий має не тільки словника української мови в 11 книгах, а також вільного тлумачного словника, має шуфля: шу́фля, -і, жіночий рід, західне. Лопата, переважно совкова, з широким квадратним ...


3

Скоріш за все добінька -це молот. Знаходимо подібне слово і в СУМі: ДОВБЕ́НЬКА, їй ж. Зменш.-пестл. до довбня 1. Микула взяв свою рушницю, шаблю і довбеньку, якій більш вірив, ніж зброї. За відсиланням знаходимо: ДО́ВБНЯ, і, жін. Великий, перев. дерев'яний молот або взагалі велика дерев'яна палиця з потовщенням на кінці. Де ще те теля, а він ...


2

У Найповнішому тлумачному словнику української мови знаходимо це слово без позначки діал.: Капці -ів, мн. (одн. ка́пець, -пця, ч.). Легкі туфлі, перев. для хати. || Вид легкого взуття на Сході. У Словнику за ред. Б. Грінченка знаходимо: Капці=капець -пця, м. 1) Кожаная обувь безъ голенищъ, опорки, туфли. Від злого давця бери й капця. Ном. А ...


2

В Лексиконі львівському бачимо таку словникову статтю: шуфелька шуфе́лька → "шуфлі" В ній є відсилання до наступної: шуфлі шу́флі (шу́фля) 1. лопата (ср, ст) 2. лопатка для сміття; совок (ср, ст)|| = смітярка 3. вул. рука (ср, ст). В [Словнику лемківської говірки] знаходимо: шуфелька - кы , ж. Ол. Совочок, лопаточка. На сайті ...


2

У тому списку, на який ви посилаєтесь є таке тлумачення: Чвиря – негода, сльота. Словник Грінченка (1907-1909): Чвиря, рі, ж. Ненастье. До сього часу, спасибі Богові, у городі сухо, бо не було ще чвирі. О. 1862. X. 117. Як бачите словник 1909 року. У словнику 1959 року слово "чвиря" має мітку "розмовне": Російсько-український словник сталих ...


1

Це "чорний"/"чорна", вимова наближена до польської - ймовірно лемківський діалект. (польською «чорний» буде «czarny»)


1

Зі словом "купа" все зрозуміло, навіть в СУМі є потрібне визначення: перен. Те саме, що група 1. Перед коршмою [корчмою] стояла досить велика купа селян (Іван Франко, VII, 1951, 323); — Ми уміємо і гуртом працювати. Недарма у нас кажуть: «Де людей купа, не болить біля пупа!» (Андрій Головко, II, 1957, 501); Біля них збилася жаркою купою отара (...


1

Роздуми Тямка не нормативно стосує лише 1 особи однини, бо для 3 особи є правило. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 400. НЕХА́Й, розмовне НЕХ. 1. частка, у сполученні з дієсловом 3 особи однини або множини теперішнього або майбутнього чололовічого роду Уживається для утворення аналітичної форми наказового способу 3 особи ...


1

Відповідно з вимогами до складання та оформлення текстів документів Документ (лат. доказ) - це засіб закріплення всілякими способами на спеціальному матеріалі інформації про факти, події, явища об'єктивної дійсності і розумової діяльності людини. Всі документи складаються українською літературною мовою не залежно від регіону проживання ...


Only top voted, non community-wiki answers of a minimum length are eligible