32

Згідно з чинним правописом, відмінюються: IV.§102.1. Українські та інші слов’янські прізвища, що мають закінчення іменників I відміни, відмінюються як відповідні іменники I відміни, а прізвища із закінченнями іменників II відміни відмінюються за зразками відмінювання відповідних іменників II відміни: (з прикладів): Симоненко — Симоненка, Симоненкові (...


18

Так, відмінювання прізвищ в українській мові вимагає знання контексту: Шевченко — якої статі? Якщо це чоловік — Шевченка, Шевченку і т.д.; якщо жінка — не відмінюється. Побачивши в тексті просто «з 20 березня посаду старшого менеджера займає О. Шевченко», Ви не знаєте, як сказати/написати: «з О. Шевченком я жодного разу ще не зустрічався» чи «з О. Шевченко ...


13

Ось що пише М. Грушевський ("Історія української літератури"): «Кощій безсмертний» — образ, паралельний змієві: в казках і билинах сі два образи нераз заступають себе навзаєм, але в українській традиції Кощій ослаб, і ті казки, в котрих він приходить («бездушний Костій» — варіант дуже солдатського типу), можуть бути новішими зайдами з Великоросії. ...


12

Інтуїтивно, російські прізвища повинні перекладатись як і інші іноземні прізвища та імена, тобто Пьотр, Владімір. На практиці можна побачити різні варіанти. В статті на Радіо Свобода наводиться така історична довідка: Близькою до врегулювання цієї й інших нагальних правописних проблем була Національна комісія з питань правопису при Кабінеті Міністрів ...


12

Я б обмежив такі слова по-перше - фаміліями українського походження, по-друге - тими, що продовжують вживатися в оригінальній форми, тобто є "фамілією групи людей" (як хулігани - члени сім'ї Hooligan) і не стали торговельною маркою. Нещодавно з'явилося означення спортивних молодиків які на замовлення виконують агресивні дії: Тітушки Термін з'явився у ...


12

Це називається андро́нім, а саме "іменування жінки за іменем, прізвищем чи прізвиськом її чоловіка", й утворюватися він може не лише за допомогою "-чк". До прикладу, наші дівчата на Сумщині також називали одна одну за прізвищем (оскільки вони були незаміжні, то бралося прізвище батька): Улько ⇒ Ульчиха Лимар ⇒ Лимарша Тютюнник ⇒ Тютюнничка У ...


11

Не варто забувати про кравчучку: Кравчу́чка — доволі розповсюджена в Україні жаргонно-жартівлива назва візка для ручного перевезення вантажів, зробленого у вигляді L-подібної металевої рами з двома колесами (у всіх інших країнах — ручний візок). Кравчучка — ручний візок, відрізняється від інших засобів перевезення (возики, сумки, валізи) компактністю ...


11

Невеличке інтернет-дослідження привело мене до наступної статті. В ній говориться про два незвичних діалектних слова. Тремпель, яке частіше вживають на сході країни Ровер, яке більш розповсюджене на заході Зокрема в статті за посиланням зауважується, що Rover - так називалося британське підприємство, засноване 1887 року Джоном Кемпом Старлі й Вільямом ...


10

There's a declension rule (e.g. § 49 here) for singular masculine nouns ending with hard consonant which can be classified as hard group of 2nd declension. -ові and -y endings can be equaly used to form dative. However, when several nouns from hard group of 2nd declension go in a row then -ові is used for first to form dative and -у for rest of them 'to ...


10

Прізвище Дорошенко походить від грецького імені Дорофій. Дорофій/Дорофей = δώρον /дорон/, подарунок + θεός /θеос/, Бог А точніше, від зменшеної/народної/просторічної форми від цього імені — Дорош. Власне кажучи, лексичне значення таке саме, як і в імені Богдан, а також Одарка/Дарина.


10

Написання іншомовних назв українською не завжди точно відтворює оригінальне звучання (навіть серед можливих з точки зору української абетки та фонології варіантів часто обирається не найближчий). Частково — традиції, частково — тому що часто простіше транслітерувати, а не транскрибувати звучання. Український правопис 2015: § 91. E, Ö, EU 1. Е ...


10

За правописом УСРР 1926 року, який можна подивитися тут, польські прізвища Войтиньскі та Пясецкі повинні були б бути записані із закінченням -ий (в кінці картинки є Cegielski = Цегельський): Але в ті роки (1936) Львів був у складі Польщі, тому на Польщу всі ці правописи навряд чи розповсюджувалися. Щоправда краще користуватися "скрипниківкою" - ...


10

Звуки букв р та й є приголосними, отже слова належать до 3 відміни: Український правопис ¬ § 44. Поділ на відміни іменники жін. роду з кінцевим приголосним основи Але таке імʼя й прізвище змінювати не можна: Український правопис ¬ § 100. Відмінювання іменників іншомовного походження жіночі імена іншомовного походження на приголосний не ...


9

Відповідно до вимог чинного правопису, правильний варіант - Арістотель, бо правило дев'ятки не поширюється на власні назви. Ініційований правописом 1999 року "Аристотель" не прижився: зрештою, навіть "скрипниківка" закликає "завсігди писати і" після приголосних у власних назвах іншомовного походження. Щодо Аристократа, логіки справді немає, бо загальна ...


9

Відповідь на це питання полягає радше в юридичній площині, аніж у лінгвістичній. Сімейний кодекс України, зокрема ст. 147 регулює визначення по батькові дитини Стаття 147. Визначення по батькові дитини По батькові дитини визначається за іменем батька. По батькові дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, за умови, що батьківство щодо ...


8

Українська мова: Енциклопедія на сторінці 533 пише, що суфікс -енко разом з кількома иншими (-юк, -чук, -як, -чак, -ик, -чик, -ко, -ка, -ок, -онок, -еня, -я, -ча, -чо, -ець, -цьо, -ина) початково був демінутивним, зменшувальним, отже колись слово коваленко означало «маленький коваль», потім «син коваля», «син Коваля», а потім перетворилося на родове ім’я, ...


8

«Словники України on-line» від УМІФ кажуть: Ірпі́нь — іменник чоловічого роду: називний — Ірпі́нь родовий — Ірпеня́ давальний — Ірпеню́, Ірпене́ві знахідний — Ірпі́нь орудний — Ірпене́м місцевий — Ірпені́, Ірпеню́ кличний — Ірпеню́ Якщо зайти через офіційний інтерфейс, то там ще написано: (річка; місто в Україні)


7

Усталеного позначення, наскільки мені відомо, немає. Різноманітні установи і ЗМІ використовують різні замінники: Петренко Володимир Іванович Іванов Іван Іванович ще один Іванов Іван Іванович Петров Сергій Іванович Іванов Петро Сергійович Тощо


7

Не знаю щодо широкого вжитку, але ім’ярек використовували: Поїзд генерала (ім'ярек) — Микола Хвильовий в новелі "Кіт у чоботях" ...промовляв голова комнезаму (ім'ярек) Херсонської губернії... — Остап Вишня у збірці "Літературно-мистецькі усмішки" «Я, ім’ярек, ознайомився з ділом і вважаю слідство закінчене. Більше нічого не маю додати». —Іван ...


7

Затверджені правила скорочень українських імен мені невідомі. Особливо щодо скорочень латиницею, адже це досить нова тенденція. Спроби згадати варіації імен на Полтавщині наштовхнули на думку, що українці не схильні до скорочування імен. Навпаки, зменшено-пестливі форми утворюються за допомогою відповідних суфіксів. Скорочення дуже схожі на копіювання ...


7

Є кілька країн (у широкому значенні цього слова), які протягом ХХ століття в українській мові принаймні офіційно змінили назву на таку, яка ближча до тамтешньої мови й тамтешнього найменування країни, наприклад: Персія > Іран Киргизія > Киргизстан Башкірія > Башкортостан Татарська республіка > Татарстан Марійська республіка > Марі-Ел ...


7

Українські та інші слов'янські прізвища, що мають закінчення І відміни, відмінюються як відповідні іменники І відміни, а прізвища із закінченнями ІІ відміни - за зразком відмінювання іменників ІІ відміни. Жіночі прізвища на приголосний та -о не відмінюються. Джерело


7

Як вже зазначено в коментарі, частина відповіді на ваше запитання знаходиться тут: "Т" чи "ф" як відповідник "Th" (Θ) при запозиченні з грецької? В наступному коментарі бачимо слово תרשיש - яке на івриті читається як "Таршиш". Перехід від звуку "ш" до звуку "с" зрозумілий, бо в арамейських мовах ці звуки позначаються однаковою ...


7

Первозваний - складний дієприкметник, а дієприкметник званий, як і всі дієприкметники, не має подвоєння приголосних у суфіксах згідно з правописом (§ 23. Прикметникові та дієприкметникові суфікси). -АНН(ИЙ), -ЕНН(ИЙ), -АН(ИЙ), -ЕН(ИЙ) Прикметникові суфікси -анн(ий), -енн(ий), які вживаються для підкреслення найвищої міри ознаки, пишуться ...


7

У грецькій мові кінцева «ς» є лише частиною відмінкових закінчень певних відмінків (зокрема закінчення «ος» називного відмінка іменників другої відміни давньогрецької та відповідних іменників у сучасній грецькій). В інших відмінках, в тому числі і кличному, оце «ς», як правило, відпадає. Називний: Архелаос / Αρχέλαος, Александрос / Αλέξανδρος. Кличний: ...


7

Загальна українська — І́горя Нормативно: І́горя. Про це кажуть зокрема: § 103.2 «Правопису» 2015 року; «Словники України on-line» від УМІФ; Олександр Пономарів у своєму блозі; «Словник української мови» в 20 томах (містить Ігоря, але не Ігора); «Словник української мови» в 11 томах (містить Ігоря, але не Ігора). Тобто зміст зацитованої статті загалом є ...


7

У Словнику UA знаходимо: Олесьович — чоловіче ім'я по батькові (від Олесь). Олесівна — жіноче ім'я по батькові (від Олесь). Також у Деклараціях зазначено: Тютюнник Олександр Олесьович Мазур Людмила Олесівна Отже, за допомогою суфікса -ович/-івна (див. також Творення і правопис імен по батькові) твориться по-батькові від "Олесь". П. С. Якщо ...


6

Є доволі прості правила. Українські та інші слов'янські прізвища, що мають закінчення І відміни, відмінюються як відповідні іменники. Прізвища із закінченнями ІІ відміни — як іменники ІІ відміни. Жіночі прізвища на приголосний та -о не відмінюються. Не відмінюються псевдоніми і слов'янські прізвища на е, і (Ле, Трублаїні, Леле), а також прізвища ...


6

Так сталося бо умляут ö У цій статті наводяться наступні відомості: To pronounce the ö-sound, say “ay” as in day (or as in the German word See). While continuing to make this sound, tightly round your lips. Look in a mirror to make sure your lips are actually rounded. Voilà! The resulting sound is the ö-sound. Тож ні українське е, ні українське ьо не ...


6

Не занурюючися глибоко в фонетику й фонолоґію японської мови, слід зазначити, що в імені цього вченого вживається склад ち ~ チ [ʨi], який вимовляється з дуже м’яким, палатальним приголосним та звучить як щось середнє між українськими ті та чі, трохи шепеляво. В сучасній стандартній транслітерації японської засобами латинського алфавіту, що зветься «rōmaji» (...


Only top voted, non community-wiki answers of a minimum length are eligible