Ні, це слово з'явилося набагато раніше, ніж комунізм, і, сподіваюся, ще довго існуватиме після остаточного зникнення комунізму. У словнику Макса Фасмера¹ [міститься](https://vasmer.lexicography.online/%D1%82/%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%89) етимологія слова <sub>рос.</sub>*товарищ*, як **запозиченого із тюркського слова *tavar*** у значенні *«майно, худоба»* плюс суфікс `-иш` у значенні *«супутник»*. * *Товар* (у значенні *«худоба»*) широко використовується в українській мові. Наприклад, оцей звуковий файл ([YouTube](https://www.youtube.com/watch?v=jrnVrb0L8MU); *обережно, ненормативна лексика*) містить таку фразу: > *Коли — йде пастух і **товар** кличе в череду. Повідмикав дядько овечок, коровку, бика, коня, все відпустив.* * Суфікс `-иш` також зустрічається у словах виду *Черниш*. --- **Історична довідка**. *Товаришами* називали один одного купці на Русі, які торгували одним і тим само *товаром*. Іншими словами, *«колега, спільник по торгівлі тим само товаром»*. З часом, слово *товариш* пройшло через процес генералізації² і набуло більш широкого значення *«колега, спільник»*, без прив'язки до торгівлі. --- **Стосовно використання цього слова комуністами**. Ми не можемо точно дізнатися, *чому* комуністи запозичили саме це слово. але можемо зазначити, що перші комуністи були цілком німецькомовними, а **німецьке слово Genosse має таке само походження**. Ось, що пише словник³: * Слово */Ґеноссе/* походить від `ge-` + `*nauta–`, що разом означає *«людина, яка має ту само худобу»* Також див. англійське слово [*neat*](http://www.etymonline.com/index.php?term=neat) у значенні «бик, корова». [Ця відповідь](http://german.stackexchange.com/a/31895/1980) стверджує, що префікс `Ge-` виражає об'єднаність або спільну ідентичність, напр. *Geschwister* (брати-сестри, дослівно «сестринство»), *Genosse* (товариш) тощо. Тому цілком ймовірно, що російська комуністична партія, яка мала відповідне німецьке коріння, могла почати використовувати слово <sub>рос.</sub>**товарищ** в якості кальки з <sub>нім.</sub>**„Genosse“**. --- ¹ Стаття Фасмера оригінальною мовою (рос.): > Обычно объясняется из тюрк., ср. тур., чагат. *tаvаr* «имущество, скот, товар» (см. това́р) +еš, iš «товарищ»; см. Корш, AfslPh 9, 674 и сл.; Мi. ТЕl., Nachtr. 1, 57; ЕW 359. Др. тюрк. этимологию предлагает Рясянен (ZfslPh 20, 448: от чув. *tavra* «по кругу» + iš «спутник»). О суф. -iš, -уš см. Брандт, РФВ 25, 31. ² [Generalization](https://en.wikipedia.org/wiki/Semantic_change#Types) — це процес таксономічного зсуву вгору. Наприклад, слово «ксерокс» — це назва однієї компанії, але згодом воно почало означати копіювальні машини будь-якого виробника. ³ [Стаття](http://www.wissen.de/wortherkunft/genosse) з етимологічного словника німецької мови: > **Genosse**: die Bezeichnung stammt aus dem Westgermanischen und gehört zu der Wortgruppe von → *genießen*; es geht auf germ. `*nauta–` „Vieh, Besitz“ zurück, das sich auch in engl. `neat` und schwed. `nöt` „Rinder, Vieh“ bezeugen lässt; die Ausgangsbedeutung von *Genosse* ist also **„jemand, der das gleiche Vieh hat“**; daraus entwickelte sich später die allgemeine Bedeutung „Gefährte, Begleiter“ […]