Не варто. Цьому є лоґічне пояснення.

> Це йотована голосна, тому якщо ми хочемо, аби вона звучала без помʼякшення попередньої  — треба вставляти апостроф.

Як вона ж помʼякшує попередні голосні, і що за наслідок, який згадує [Sassa NF][1]?

Дійсно, у свій час радянські злїпили _ї_ з _і_ (як і в московській *і* з *и*). [Раніше було так:][2]

>Завжди перед І **твердо** вимовляємо звуки, які в нашій мові ніколи не бувають мʼякими — **Б В Г Ґ Ж К М П Р Ф Х Ч Ш**: *біг, вінок, гілка, жінка, кіт, місто, пірʼя, річка, фіртка, хіть, чітко, шість*. 
>
**Твердо** вимовляємо приголосні **Д Т Л Н З С Ц** перед І в тих словах, в яких цей звук чергується з О: *дім (до дому), стіл (до столу), ніч (до ночі), ніс (до носа), сіль (до солі), росіл, спосіб; у множині: осіб (особа), ніг (нога)*. 
>
**Мʼяко** вимовляємо приголосні **Д Т Л Н З С Ц** перед І в тих словах, в яких цей звук не чергується з О (де в старословʼянській мові писали **Ѣ**): *дїд, дїйсно, дїло, тїло, лїс, лїд (леду), залїзо, слїд, слїпий, снїг, нинї, нїмий, зїлля, сїно, сїсти, сїчень, сїяти, сусїд, цїдити, цїкавий, цїна.* 

І деякі нюанси зі закінченнями. Тому краще не знищувати апостроф перед йотованою _ї_, а повернути _ї_, якою вона була. 


  [1]: https://ukrainian.stackexchange.com/questions/53/60#60
  [2]: https://zbruc.eu/node/66463