За 2. описом чудово підходe.
ФАНА, ~и, ж.
- За часів Стародавнього Риму — тип провінційного храму, який будувався у лісі, мав квадратну целу і вхід зі східного боку.
- діал. Прапор, хоругва
Щодо роду слова:
ФА́НА — «прапор»
- можливо, через польське посередництво запозичене з німецької мови;
- нвн. Fáhne (двн. fano) «прапор, знамено» споріднене з дангл., гот. fana «хустка», далі з лат. pannus «тс.», гр. πη̃νάς «тканина»;
- п. [fana] «прапор»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
- фа́нва — «корогва»
- фа́нойка — «весільний прапорець»