12

В українській мові часто зустрічається така форма позначення року:

В 2017 році на українську економіку чекає неабиякий ріст

Натомість знавці мови радять вживати наступну конструкцію:

2017 року на українську економіку чекає неабиякий ріст

Чи є обидві форми правильними?

9

Антоненко-Давидович пише у "Як ми говоримо":

Прийменником у (в) з іменником у знахідному відмінку послугуємось, визначаючи час за днями тижня: "у вівторок", "у п'ятницю", – або з іменником у місцевому відмінку, коли мовиться про місяці року: "у січні", "у липні". Проте, коли визначається час за роком, треба користуватись родовим відмінком іменника, а не прийменником у (в) з іменником у місцевому відмінку: ближче буде до нашої мовної традиції цього року, а не в цьому році, 1970 року, а не в 1970 році. Так само слід казати торік, а не в минулому році, позаторік, а не в позаминулому році; аналогічні будуть і прикметники – торішній, а не минулорічний, позаторішній, а не позаминулорічний.

За посиланням є стисла табличка, що базується на інформації з цієї книги, а саме із статей Родовий відмінок часу, Орудний відмінок часу та Прийменники:

Родовий відмінок     Іменники, що означають    (+) того дня, цього літа,
                     конкретний час                темної ночі
                                               (–) у той день, у це літо,
                                                   у темну ніч


Орудний відмінок     Іменники, що означають    (+) останнім часом, цими днями,
                     невизначений час              іншим часом
                                               (–) в останній час, на цих днях,
                                                   у інший час


Знахідний відмінок   Форма множини, а також    (+) у ті дні, у вівторок, 
+ прийменник         іменник без означення     (–) тих днів, по вівторках
5

«В (у) такому-то році» — це одна з тих речей, які люди де-факто завжди використовували:

  • Ґрунтів спільно уживаних було [в 1895 роцї] в 67 повітах, а в 4.986 громадах 617028 м. 670 с., а то: пасовиск 417722 м., лісів 124694 м., <…>. //«Хлопська політика» (1902).
  • Надїя Констянтинівна Кибальчич родила ся в 1878. роцї в старій українській родинї з лїтературними традиціями. //«Вістник Союза визволення України» (1914).
  • У цьому році прислали декілька праць на конкурс, між ними також товариші з провінції, що є позитивним явищем. //Журнал «Лікарський вісник» (1936).

Те, що зазначення часових періодів є однією з функцій прийменника «в» («у») доводить, наприклад, те, що нам важко сказати «двадцятого століття науково-технічний прогрес значно прискорився» (лише «у двадцятому столітті») або «1930-х років відбулося масове нищення української інтелігенції» (лише «у 1930-х роках»). Також непрямо це доводиться тим, що нам незручно в деяких випадках застосовувати родовий відмінок навіть до років, як от у книжці книжки В'ячеслава Будзиновського «Хлопська посілість в Галичині і новочасні суспільно-реформаторські змагання» (1895): -сти виносило в році: 1868 — 465.513 зр. / 1878 — 15.155.479 ,, / 1888 — 43.523.542 ,,

Проте я підтримую мовознавців (що виступають за використання «такого-то року») ось у чому… Конструкція «такого-то року» (на відміну від «у такому-то році») відсутня в російській мові. Оскільки російська мова (очевидно) спричиняє на українську мову певний вплив, не хотілося би, щоби варіант «такого-то року» просто поступово зник із ужитку через поступове витіснення таким варіантом, що є і в російській.

Тож: не забуваймо про «такого-то року»; але «в (у) такому-то році» теж завжди існувало.

Your Answer

By clicking "Post Your Answer", you acknowledge that you have read our updated terms of service, privacy policy and cookie policy, and that your continued use of the website is subject to these policies.

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.