10

Я завжди гадав, що як і перед "тощо", перед "абощо" кома не ставиться, як можна бачити й з прикладів СУМ.

Але тут у прикладах перед "абощо" всюди коми.

За яких умов перед "абощо" треба ставити кому?

0

2 Answers 2

7

Сайт "Російсько-українські словники" каже наступне про тощо:

тощо — як прикінцева частка після однорядних членів речення на означення незакінчености однорядних членів звичайно не відділяється комою від попереднього слова за її вимовою (але див. абощо)

Але абощо потрібно виділяти комою:

Так само здебільшого й перед абощо: Ходи вже, абощо! (Сл. Гр.)

Як бачимо, ресурс посилається на словник Грінченка, хоча в цьому словнику і близько такого немає.

Думаю, можна просто керуватися правописом. І тощо, і абощо - складні сполучники. В §118. КОМА, розділі "А. Кома в простому реченні" немає нічого про такі сполучники, які вживаємо після переліку чогось, тому можна писати без коми.

UPD. Поспішив я з висновками та написанням відповіді. Тому трохи виправлень та доповнень.

По-перше, дякую Sasha за підказку, що в словнику Грінченка насправді є інформація про даний сполучник, проте там його подано через дефіс: або-що.

По-друге, за українським правописом 2015 року слова тощо і абощо є складними сполучниками:

  • В параграфі про написання складних сполучників:

    § 32. Сполучники

    1. Разом пишуться складні сполучники, які становлять тісне поєднання повнозначних слів із частками або прийменниками: адже, аніж, втім, зате, мовби, начеб, начебто, немов, немовби, немовбито, неначе, неначебто, ніби, нібито, ніж, отже, отож, притім, притому, причім, причому, проте, себто, тобто, цебто, щоб, якби, якщо; також слова: абощо, тощо.
  • В параграфі про написання часток:

    § 33. Частки

    А. Словотвірні частки пишуться разом, окремо або через дефіс.

    1. Разом пишуться:

      б) частки би (б), то, що в складі сполучників: щоб, якби, немовбито, нібито, абощо (...)

АЄДА(але є два але). "Словник.ua" каже без посилань на будь-які джерела, що абощо - це частка, а Вікісловник = що це взагалі прислівник (???).

По-третє, можна спробувати розібратися, як колись писали і як зараз варто писати абощо.

Почати варто з встановлення чіткої семантичної різниці між тощо та абощо. В цьому допоможе ABBYY Lingvo, який про перше слово каже:

Уживається в кінці переліку чого-небудь як вказівка на його неповноту, на можливість його продовження; і таке інше.

А про абощо наступне:

Уживається в разі переліку предметів (явищ і т. ін.) замість останнього з них, що не визначається; чи що, чи що інше, чи щось подібне.

З цього можна зробити висновок (правильний він чи ні - скаже спільнота), що тощо стосується всього переліку, а не є його частиною, тому на нього правила пунктуації не поширюються. Інша справа з абощо - воно стоїть замість останнього предмету, тобто ми наче останній член переліку замінили на або щось інше.

Тепер подивімося на приклади використання та написання. Гарним матеріалом для цього може бути роман "Люборацькі" Анатолія Свидницького (написаний 1861-62 рр., виданий 1886 року, тобто якраз в період формування словника Грінченка). Хоча автор й деколи ставить кому перед абощо, деколи ні, все ж можна побачити закономірність в більшості використань. До прикладу:

  • З ласки та на втіху: от або замужичиш, абощо.

    "Або замужичиш, або щось інше".

  • Хоч і видерусь абощо, то нігде сховатись

    "Видерусь або щось інше".

  • (...) щоб котрий або плечем здвигнув, абощо (...)

    "Або плечем здвигнув, або щось інше"

Тобто, на мою думку, можна застосувувати правила для однорідних членів речення: якщо присутнє лише абощо, коми не ставимо, якщо перед останнім предментом переліку є або, дивимося на наступне правило:

§ 118. КОМА (,)

А. Кома в простому реченні

У простому реченні кома ставиться:

  1. Між однорідними членами речення, з’єднаними двома або більше однаковими сполучниками: і...і (й...й), ні...ні (ані...ані), то...то (не то...не то), чи...чи (чи то...чи то), або...або.

Але Свидницький, як і багато інших сучасних і не дуже письменників, часто ставлять кому дуже по-різному. Наприклад:

Та так з п'ять, абощо.

І знайшов таку хорошу — щоб де струпочок абощо

(...) а там не всі йому піддавались — не того, що він не вміє, абощо (...)

А там ще й на празник абощо загримить з Антосьом в гості на село.

4
  • Цікаво, що СУМ-11 наводить ті ж самі цитати з М. Вовчок в статті «Абощо», але вже без ком.
    – Sasha
    Mar 9, 2017 at 22:41
  • Хм, r2u правий — всі цитати зі статті «Абощо» із СУМ-11, окрім Степана Васильченка, насправді в старих виданнях писалися з комами (це показує пошук по гугл-книжках).
    – Sasha
    Mar 9, 2017 at 22:44
  • 1
    Я так розумію, r2u просто оцифрував і виклав "Норми української літературної мови О. Синявський 1941" (звідти ці цитати). Те, що було нормою в 1941 році зараз зовсім не обов'язково є нормою. Аргумент про те, що якщо в правописі не згадано, то можна кому й не ставити цікавий, проте там є лише "V. НАЙГОЛОВНІШІ ПРАВИЛА ПУНКТУАЦІЇ", тому не дуже переконливий... Дякую за відповідь, але, сподіваюся, знайдеться щось більш чітке й офіційне ) Mar 10, 2017 at 6:14
  • Comments are not for extended discussion; this conversation has been moved to chat. Mar 11, 2017 at 10:14
1

З «Пунктуаційного словника-довідника» Зеновія Терлака:

АБОЩО. Сполучник, що вживається при переліку замість останнього компонента, який не визначається. Кома перед абощо не ставиться. Наприклад: Їй прийшло до голови, що вона може не знайти Остапа, бо нічим не значила своєї дороги. Треба було ламати комиш абощо. (М. Коцюбинський).

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service and acknowledge you have read our privacy policy.

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.