20

Як правильно відмінювати прізища, що закінчуються на -ой, на кшталт Толстой, Фонтлерой, Кривой, Малфой і т.д.? Родовий відмінок має бути Толстоя, Малфоя чи Толстого, Малфого?

Ну і принагідно - як правильно відмінювати ім'я Лєва Толстоя? Яке правило це визначає?

Я розумію, що сучасна традиція передбачає використання російської прикметникової форми для російських прізвищ (-ой як закінчення прикметника) і нормальне відмінювання за правилами для неросійських; але це, фактично, означає, що будь-який носій української мови зобов'язаний знати російську мову настільки, щоб розрізняти малопоширені навіть у Росії прізвища як російські, що є очевидним абсурдом.

19

Так, відмінювання прізвищ в українській мові вимагає знання контексту:

  • Шевченко — якої статі? Якщо це чоловік — Шевченка, Шевченку і т.д.; якщо жінка — не відмінюється. Побачивши в тексті просто «з 20 березня посаду старшого менеджера займає О. Шевченко», Ви не знаєте, як сказати/написати: «з О. Шевченком я жодного разу ще не зустрічався» чи «з О. Шевченко я…».
  • Хижа (наприклад, Оксана Хижа) — в якому сенсі хижа? Якщо хижа в значенні хата, комора, хижка (іменник) — то Оксани Хижі, Оксані Хижі, Оксаною Хижею і т.д.; якщо ж у неї чоловік Хижий (прикметний) — то Хижої, Хижій, Хижою і т.д.
  • Таких прикладів можна навести безліч. Тобто ми власні (українські) прізвища в загальному випадку не знаємо як відмінювати. Побачивши в газеті, наприклад, «Диній», Ви не знатимете, як це прізвище відмінювати: Динього чи Динія.

Те саме, але навіть у більшій мірі із закордонними прізвищами. Так, Хххой в загальному випадку в орудному відмінку може бути як Хххоєм, так і Хххим. Насправді, навіть знання російських слів не допомагає на 100 %, тому що англійське прізвище може виявитися лише схожим на російське. Фактично, як і у випадку нестандартного українського прізвища, на 100 % знати, як воно відмінюється, можна лише знаючи носія.

Якщо під «Лєвом Толстим» Ви маєте на увазі російського письменника (1828 — 1910) (до речі, відповідно до § 104.1–2 правопису його ім'я передається як Лев), то, оскільки достеменно відомо, що його прізвище є російським прикметником (еквівалентом до товстий), то воно й відмінюється як прикметник. Так, в українській мові (наскільки я знаю) немає прикметників на -ой (лише на -ий/-ій), але, розуміючи, що воно ніяк не може належати до м'якої групи, а також маючи приклад у вигляді займенника той (того, тому, того, тим, у тому/тім), відмінюємо його як Толстого, Толстому, Толстого, Толстим, у Толстому (Толстім). Ім'я Лев, як зазначено у примітці 3 до § 103.2 правопису, може відмінюватися і як Лева, Леву (Левові), Лева, Левом, у Леві, Леве (аналогічно до відповідного загального іменника), і як Льва, Льву (Львові), Льва, Львом, у Льві. Якщо ж Ви наполягаєте саме на написанні Лєв, то Вам залишається лише класичний спосіб відмінювання іменників твердої групи II відміни: Лєва, Лєву (Лєвові), Лєва, Лєвом, у Лєві, Лєве.

Якщо ж це якийсь інший/інша Лєв Толстой, то теоретично може бути що завгодно. Наприклад, якщо це він, але він не має російських коренів, або має, але з якихось причин відрікається від них і хоче, щоби його прізвище відмінювалося як не російського походження — то Лєва Толстоя, Лєву (Лєвові) Толстою (Толстоєві), Лєва Толстоя, Лєвом Толстоєм, у Лєві Толстої/Толстою, Лєве Толстою. Якщо ж це вона — то ані ім'я, ані прізвище не відмінюються («я вчора ходив на побачення з Лєв Толстой»).

Які конкретно правила це визначають:

  • Те, що -ой залишається -ой, а не передається як -ий чи ще якось, зафіксовано у § 104.10: «Прикметникові закінчення російських прізвищ передаються так: <…>. Закінчення -ой передається через -ой: Донськой, Полевой, Толстой
  • Те, що воно залишається прикметником (відмінюється як прикметник), в принципі, ніде явно не сказано. Особливі сумніви викликає те, що в українській мові начебто немає прикметників на -ой. Але, оскільки попередня цитата розташовується під заголовком «Прізвища з прикметниковими значеннями», в якому немає жодного прізвища, що в українській мові явно приймав би не прикметникову форму, то можна припустити, що всі прізвища, описані під тим заголовком, мають прикметникову форму і в українській мові (а не лише в мові оригіналу).
  • Відмінювання прикметників описується в § 67. Складність створює те, що там не описано відмінювання прикметників на -ой (як я знаю, питомих прикметників на -ой в українській мові й немає). Але визначити, що слова на -ой мають відмінюватися за правилами твердої групи легко інтуїтивно, бо є вказівний займенник той (а також: отой, позатой), що відмінюється, як прикметник твердої групи.
  • Неросійські прізвища на -ой, а також російські прізвища на -ой, що в оригіналі відмінюються не як прикметники (так, росіяни це самі можуть не знати про чужі прізвища) — логічно припустити, що:
    • чоловічі — відмінюються як іменники м'якої групи II відміни (про належність до II відміни каже § 44.II.а, до м'якої групи — § 45.II.2), тобто за правилами, описаними на початку § 46 та у § 48–60 — з (а не ) у родовому відмінку однини (відповідно до § 48.2.а);
    • жіночі — не відмінюються; це очевидно, бо вони не підпадають під жодну відміну, а також це явно сказано у § 100.2: «Деякі іменники іншомовного походження не відмінюються, а саме: <…> жіночі імена на приголосний <…>: Аліс, Долорес, Зейнаб <…>.»
  • 3
    +1, про Хижа дуже класно. А ви знаєте, що Толстой насправді не Лев, а Льов, це через те, що в російській крапки над <ё> можна не ставити. ;) – Yellow Sky Mar 9 '17 at 4:37
  • @YellowSky, я в курсі. Але традиційно в російській передають його як Лев. Тому й в українську прийшло Лев. (До речі, не факт, що він Льов; його за життя і так, і так називали. Думаю, це теж саме, що, припустимо, про нашу сучасницю через 100 років будуть сперечатися, як її звали — Налаля чи Наталія чи Наталка.) – Sasha Mar 9 '17 at 5:20

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.