Цитую онлайнкоректор:
За Правописом (§23 1) прикметник зворотний вживається із суфіксом -н(ий), тому відмінюється як прикметник твердої групи (Правопис §68).
НЕПРАВИЛЬНО:
Ми хочемо отримати від вас зворотній зв’язок.
ПРАВИЛЬНО:
Ми хочемо отримати від вас зворотний зв’язок.
Проте за пошуком "зворотній зв'язок" можна знайти велику кількість сайтів, що використовують саме таке написання.
Як правильно?
У мене і деяких інших користувачів інтернету, наприклад, було склалося враження, що ці слова відрізняються за семантикою:
Але словники такого розрізнення не подають. Більшість словників (наприклад, СУМ-11) надає весь спектр значень слову «природний» (а слова «природній» не містять). Деякі (наприклад, Ніковський — 1927, Якубські — 1928, Шелудько/Садовський — 1928, Козирський/Шендеровський — 1996) містять лише «природній» (в усіх значеннях). Деякі містять обидва слова — але різницю у значеннях виявити важко.
Слово «зворотн(и/і)й» більшість словників подає як «зворотний». Варіант «зворотній» я бачу значно рідше (навіть порівняно з пропорцією «природній» до «природний») — поки що лише у Ніковського (1927) та Козирського/Шендеровського (1996). Зате «воротній» пишеться через «і» всюди (навіть у СУМ; але «ворітн{и/і}й» — знову по-різному).
Семантичну різницю знайти, чи хоча б вигадати, тут ще важче.
Також є народній. Наприклад, газета «Народня воля» або Українська народня республіка (саме так воно тоді писалось). Ось що пише з цього приводу maksymus, що веде блог про українську мову «ua-etymology» у livejournal:
Під час правописних реформ 1920-х надуживали пом’якшенням, вважаючи це народною мовою. Сьогодні повертаються до тих помилок. В цьому випадку основним було природний (Грінченко, Недільський) з варіантом природній (Голоскевич подає тільки природний, Кримський вагається — природни[і]й).
Іншої думки дотримується Караванський, вважаючи, що правопис 1928 року визнав тверді форми всупереч мовній практиці і «українським прикметникам притаманніший м'який варіянт» («Секрети української мови», 1994, Київ).
За словниками і офіційним правописом правильно: природний, зворотний, народний.
Тим не менш м'які варіанти написання (що колись уже були навіть в побуті) поступово знову проникають в ужиток (у тій чи іншій мірі для різних слів). Деякі «народні» словники починають їх фіксувати: slovnyk.ua, народний сучасний r2u, загальний народний e2u, словник синонімів Словопедії. Мені здається, що рано чи пізно м'які написання відвоюють собі місце.
Ніякої семантичної різниці офіційно нема.
Проте у випадку прородного і природнього, мені здається, що вона має шанс з'явитися, але ще не визріла. Пошук у лейпцизькому корпусі 2014 серед сусідів для «природний» показує, наприклад, «заповідник»:«колір» у пропорції 3:1, а для «природній» — вони ж у співвідношенні 1:5. Я припускаю про себе, що маю охоту писати «природний» у тих випадках, де у росіян те саме слово, і «природній» — в усіх інших (як більш притаманну форму, коли ззовні нічого не впливає — чи, може, навпаки, хочеться відмежуватися від невірної конотації).
Прецедент: «дружний» (рос. дружный) і «дружній» (рос. дружеский) — визнано СУМ-11.
P.S.: Щоби працював пошук: «природно», «природньо».
Саме так, зворотний — це правильна форма.
Натомість слово зворотній може бути використане лише в давальному або місцевому відмінках жіночого роду однини:
(Н) зворотна адреса — (Д) зворотній адресі — (М) у зворотній адресі
Такий же термін використовує Вікі.
