Питання узгодження дієслів з іменниками, мабуть, варто розглядати в контексті узгодження присудка з підметом, при цьому останній не обов'язково має бути іменником. Принаймні, інформація, яку вдалося знайти, відображається саме так.
Стисло й доступно викладено у «Як ми говоримо» Бориса Антоненка-Давидовича:
Числові особливості дієслова-присудка
Дієслово-присудок звичайно узгоджується в числі з підметом речення: якщо підмет стоїть в однині, то й дієслово-присудок
також виступає в однині («Посадила стара мати три ясені в полі».
— Т. Шевченко); а множина підмета зумовлює й множину
дієслова-присудка («На чужину з України брати розійшлися». — Т.
Шевченко).
Проте бувають випадки, коли дієслово-присудок стоїть в іншому числі,
ніж підмет: «Був собі дід та баба» (казка). Здавалось би, що за
наявності в цьому реченні двох підметів — дід та баба —
дієслово-присудок слід було б поставити в множині, але якщо
дієслово-присудок стоїть перед двома або кількома підметами, а перший
підмет стоїть в однині, то й дієслово стоятиме теж в однині: «Був
собі котик та півник» (казка).
Дієслово-присудок виступає в однині також тоді, коли підмет має при собі додаток, що становить із підметом одну підметову групу речення й
пов’язується з ним прийменником з
: «Гарматний відгомін з першим
громом мішався раз у раз в одних розкатів жмут» (М. Бажан).
Дієслово-присудок буде в однині й тоді, коли за підмет правлять збірні слова — більшість
, меншість
, частина
, ряд
,
кілька
, багато
, чимало
, група
, низка
, решта
,
половина
та інші, поєднані з залежними від них іменниками (прикметниками) в родовому відмінку: «Більшість присутніх пристала
на цю пропозицію»; «Кілька відер води бухнуло на вогонь» (М.
Коцюбинський).
Якщо підмет складається з числівника два
, три
, чотири
й іменника, а в реченні мовиться про спільну дію, дієслово-присудок слід
ставити в однині: «Летить чотири утиці» (Б. Грінченко); «На полу
лежало три чоловіки» (Панас Мирний). Якщо в реченні треба
підкреслити, що особи, які складають підмет із числівником, діють
кожна окремо, дієслово-присудок годиться ставити в множині: «Не
вертаються три брати, по світу блукають» (Т. Шевченко).
Якщо підметом є складений числівник, де останнє слово — один
, дієслово-присудок може стояти в однині в чоловічому роді або в
безособовій формі на -ло
: «31 солдат вийшов з оточення»,
«Вийшло з оточення 31 солдат». Якщо перед таким підметом є
означення в множині (усі
, наші
й под.), присудок має форму
множини: «Усі двадцять один учасник конкурсу вийшли на змагання».
Розлогіше, кому цікаво, - на "Офіційному сайті української мови"
Є ще стаття "У якій формі вжити присудок?" Н.Я.Дзюбишиної, для тих, кому до вподоби науковий стиль викладу.