10

Нещодавно, збираючи книгу з latex-сирців із використанням пакета babel із параметром ukrainian

\usepackage[english, ukrainian]{babel}

я отримав отакий вихід в pdf (тобто, слово покажчик зашито в пакеті і використалось автоматично):

enter image description here

Та один знавець справи сказав мені, що покажчик - це неправильно, бо суфікс -чик в українській мові зменшувальний, як-от у хлопець/хлопчик, і має бути показник.

Але ж є багато слів, що завершуються на -чик і не носять зменшувального забарвлення, де правда?

  • покажчик - прибор який вимірює певні показники – chizh Mar 4 '17 at 14:38
  • @chizh а на Вікі давач – Yola Mar 4 '17 at 14:46
  • 1
    sum.in.ua/s/pokazhchyk [...] 2. Контрольно-вимірювальний прилад. [...] 4. заст. Те саме, що показник 1, 2. давач - то сенсор, напевно, частина покажчика – chizh Mar 4 '17 at 14:54
7

Мабуть, я погарячкував з попередньою відповіддю.

З одного боку, слово «покажчик» (враховуючи майже безперервне вживання з 1895 року) ніяк не можна назвати нерідним для української мови.

З іншого боку, мова змінюється, із часом виявляються нові закономірності і вона теоретично може з часом позбуватися слів, що робили її менш послідовною. Тож можливість, що суфікс «-чик» колись стане неприйнятним для цієї ролі, я в цілому припускаю. Але от чи став він вже таким (дійсно, а не в уяві пуристів) — питання дуже дискусійне.

Маємо такі варіанти:

Радянські часи

Згідно з СУМ-11 (том I, 1970), слово «показник» не можна застосовувати у цьому значенні, тому що воно його не має:

Пока́зник: 1. Свідчення, доказ, ознака чого-небудь. 2. перев. мн. Наочні дані про результати якоїсь роботи / Дані, які свідчать про кількість чого-небудь. 3. рідко. Те саме, що покажчик 1. ▲ Показник степеня, мат.
[Примітка від мене: «покажчик 1» — це лише «напис або який-небудь знак (стрілка, тичка і т. ін.)», а не будь-які значення слова «покажчик».]

А от слово «покажчик» має потрібне значення:

Пока́жчик: <…> 3. Довідкова книжка або довідковий список, доданий до книжки. <…>

Цю думку поділяють деякі автори радянських і пізніших часів:

Сучасні часи

  • «Англійсько-українсько-англійський словник наукової мови (фізика та споріднені науки)» (О. Кочерга та Є. Мейнарович, 2010) як переклад англійського «index» (саме в потрібному значенні — у книжці) пропонує використовувати «вказівни́к, пока́зник» (а окремі словосполучення перекладає лише зі словом «пока́зник», без «вказівника»).

    Слово «покажчик» узагалі не згадується в англійсько-українському словнику, а в українсько-англійському є лише посиланням на «пока́зник».

    Слід зазначити, що цей словник розрізняє за наголосом варіанти «показни́к» (наприклад, величина) і «пока́зник» (наприклад, книжковий) (хоча в англійсько-українському томі в наголосах часто безлад) — чого не робить, наприклад, СУМ-11.

  • СУМ-20 (том III, 2012), не допомагаючи з «покажчиком»/«показником» (оскільки ще не має літери «п»), пропонує слово «вказівни́к»:

    Вказівни́к (указівни́к): 2. Довідник у формі книги або списку додатків до неї; покажчик, індекс, каталог і т. ін.

    Update: Тільки зараз помітив, що у вищенаведеній цитаті СУМ-20 побічно згадує і «покажчик». Тож, імовірніше за все, СУМ-20 поділяє погляди СУМ-11 на нормативність слова «покажчик» (але от його погляди на нормативність слова «показник» у цьому значенні — невідомі).

Старіші часи

Слово «покажчик» (іноді у написанні «показчик», що я особисто вважаю лище орфографічним варіантом) вживається:

  • Журнал «Життє і слово» за 1895 рік декілька разів містить «покажчик», саме в потрібному значенні (а слова «показник» у тих томах немає):
  • Журнали самого кінця XIX ст. – самого початку XX взагалі часто використовують слово «показчик» (але в гугл-книгах треба шукати «показник», бо механізми розпізнавання тексту використовують сучасні словники і воно розпізнається як «показник» — але при перегляді видно «показчик»): 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13.
  • «Словарь росийсько-український» (М. Уманець, А. Спілка; том III–IV; 1896–1898) містить «покажчик», точні значення невідомі:
  • «Словарь української мови» (Б. Грінченко; 1909) (🔗1, 🔗2, 🔗3) містить «пока́зчик» (інших варіантів, наприклад «показника», нема), здається, в потрібному значенні («показчик до приказок»).
  • «Словник українсько-російський» (А. Ніковський; 1927) містить: «вказі́вка», «вказі́вник», «пока́жчик», «пока́зник», «ука́жчик» — точні значення невідомі.
  • «Російсько-український фразеологічний словник» (В. Підмогильний, Є. Плужник; 1927–1928) містить «покажчик» (інших немає) — саме в потрібному значенні.
  • «Російсько-український словник» (О. Ізюмов; 1930) містить «пока́жчик» — точні значення невідомі:

    • рос. выразитель (показатель): пока́жчик;
    • рос. индекс: і́ндекс, пока́жчик;
    • рос. указатель: пока́жчик;
    • рос. явитель (-ница): пред’я́вник (-ця), пока́жчик (-ця).

    Також він містить і «пока́зник» — точні значення невідомі:

    • рос. показатель (-ница): пока́зник (-ця);
    • рос. показчик: пока́зник.
  • «Російсько-український академічний словник» (А. Кримський, С. Єфремов; 1933) мість лише «пока́жчик» — в т. ч. саме в потрібному значенні і «пока́зчик» — точні значення незрозумілі (але «показника» немає).

6

Для з’ясування таких питань чудово підходить Інверсійний словник української мови, в якому слова розташовано в алфавітному порядку не за першими, а за останніми літерами слова. Слова, що закінчуються на -чик там знаходяться на ст. 460–462. Хоча більшість із цих слів дійсно є зменшувальними формами, та є й инші випадки.

Зокрема, є слова, в яких -чик колись скоріш за все був зменшувальним, та тепер таким вже не є, як от рябчик.

В багатьох словах -чик є суфіксом професії, роду занять: наладчик, цукрозаводчик, наводчик, [на]льотчик, тощо.

Є слова, що закінчуються на -чик, та суфіксом є тільки -ик, а ч – це частина кореня: пілсудчик, глечик, тощо.

Та все одно, більше, ніж 90% цих слів є зменшувальними формами. Незважаючи на це, слово покажчик у значенні «довідковий список, доданий до книжки» зареєстровано в СУМ-11, тому не турбуйтеся, ви все правильно написали.

  • От, той дядько якраз і сказав, що використання -чик в льотчик показує, що це не українське слово. – Yola Mar 4 '17 at 14:22
  • 2
    @Yola - То можу замінити льотчик на небіжчик. )) – Yellow Sky Mar 4 '17 at 14:24
1

Той-таки дядько написав мені відповідь на те, що тут написано, ось вона:

Коротко. В словниках є і показник, і покажчик [у сенсі показатель]. Другий – помилка. Але користувачі на тому сайті можуть спробувати вивести появу такої конструкції покаж+чик. Як з’являється показник: показувати, показ, показник. Хай виведуть такий ряд для покажчика

Стосовно "В багатьох словах -чик є суфіксом професії, роду занять: наладчик, цукрозаводчик, наводчик, [на]льотчик, тощо", то можу сказати, що діти користуються суто совковими джерелами, починаючи з правопису чи того ж СУМу.

Наладчик українською наладник. А наладчик він якраз у СУМі. НАЛА́ДЧИК, а, чол. Робітник, що налагоджує машини, станки, механізми і т. ін. На автоматизованому виробництві основною фігурою є наладчик (Комуніст України, 9, 1963, 31); Молодь освоїть тут [в училищах] нові професії — наладчиків автоматів і автоматичних ліній (Радянська Україна, 2.VIII 1959, 4).

Налё́тчик, -чица – наско́чник, -ниця, (грабитель, -ница) грабі́жник, -ниця.

Наво́дчик, -чица – 1) (мастер) навідни́к (-ка́), -ни́ця, (золотом) позлі́тник (-ка), -ниця, золотни́к (-ка́), -ни́ця, золота́р (-ря́), -та́рка; 2) (зачинщик) призві́дник, -ниця до чо́го, на що; 3) (в преступн. мире) навідни́к, -ни́ця; 4) -чик (в артиллерии) – наці́лювач чого́.

небіжчик теж не українське слово.

І останнє. Я не просто дядько, я дуже моцний дядько

А ось і словник в якому зустрічаються частина з наданих перекладів: Російсько-український словник ділової мови М.Дорошенко, М.Станиславський, В.Страшкевич 1930

  • 2
    1 JFYI тут одна з авторок СУМ-11 подає відомості про -чик, -щик ще у досовкові часи і тогочасну динаміку 2 запрошай моцного дядька сюди і нехай він сам сюди пруфлінки постить – chizh Mar 4 '17 at 21:55
  • Я оновив відповідь. Я припускаю, що «дядько» може бути правий щодо сучасних мовних тенденцій, але не щодо історії розвитку мови (враховуючи, що «покажчик» саме в цьому значенні використовується, як мінімум, з 1895 року в журналі за редакцією Івана Франка). Але я вже не сперечаюся проти слова «пока́зник» у цьому значенні (воно, як виявилося, теж має свою давню історію). – Sasha Mar 5 '17 at 1:06
  • 1
    @chizh я до нього поїду можливо через місяць, може раніше, тоді підготуюсь і викладу йому докази, і відпишу сюди. – Yola Mar 6 '17 at 14:51

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.