Можливо скалкове поранення
, бо найдавніший приклад вживання знайдений мною подає саме такий варіант. СУМ на скалка містить уривок з Лесі Українки написаний 1896 року:
Часами тільки бомба огнева
Могильну тишу розбивала гучно
І всіх навколо ранила скалками.
Гугл на "скалкове поранення"
(саме в лапках) видає трохи більше 30 результатів.
Також значення описане у вікіпедійній статті Скалка говорить, що можна таки використати скалку:
Скалка — відколотий, відбитий шматок чогось твердого; осколок, тонка
тріска, переважно сухого дерева, гострий відламок металу, скла тощо,
які застряли у шкірі, тілі. Тонкий загострений довгастий кристал
льоду, інею тощо. Краплі жиру на поверхні рідини
Хоча з народного сучасного словника на r2u маємо підтримку саме осколкового:
Осколочный – скалковий, скалчастий, осколковий, уламковий, друзковий:
• осколочное ранение – осколкове поранення.
Стаття Скабка на СУМ, але як вказано в коментарях скабка більше підходить для "занози":
СКА́БКА, и, жін. Тонка, гостра трісочка, гострий осколок металу, скла
та ін., які застряли у шкірі, в тілі; скалка. — А що, чи скабку виняла
[вийняла] з ноги? (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 77); Не помічають
[теслярі] ні скабок, ні вдертої шкіри на мозолястих руках (Олександр
Довженко, Зачарована Десна, 1957, 554).