Продивився я повністю Словник іншомовних слів (Уклад.: С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута), звертаючи увагу на всі словосполучення, що пишуться окремо.
От кутюр - це єдиний випадок, де обидва "слова" не можуть використовуються окремо в українській мові у відповідному значення (є тільки кутюр'є, "от" не має відповідного смислу).
Найбільш цікаві словосполучення, що не мають українських суффіксів, чи інших особливостей українського словотворення:
- А-ля фуршет - по-перше слово "фуршет" може використовуватися окремо, по-друге - маємо приклад використання "а-ля" через дефіс;
- Казус беллі - "казус" може використовуватися окремо;
- Казус федеріс - так само;
- Афіна Паллада - варіант імені богині Афіни (тобто Афіна використовується окремо);
- Сцилла і Харібда - імена двох чудовиськ ("між Сциллою і Харібдою"), якщо об'єднати їх в одне слово буде не зрозуміло як можна опинитися між ними;
Інші словосполучення, де одне з слів має відповідний суфікс, а інше може використовуватися окремо (виділено жирним):
- Едипів комплекс;
- Кластерний аналіз;
- Мартенівський процес;
- Юрський період;
- Катарсичний метод;
- Доричний ордер (ордер - архітектурний стиль);
- тощо.
Отже "от кутюр" має унікальний вигляд як для словосполучення, що потрапило у словник. Напевно ця форма поки що є найбільш вживаною (можливо під впливом російського вжитку), але загальна тенденція - написання таких слів або через дефіс або разом.
Оскільки в словнику вказаний варіант "от кутюр", то саме такий варіант є правильним.
(Нижче - стара відповідь на тему "якщо сперечатися із словником то...", цінність якої, як на мене, у прикладах різних написань іноземних слів, які не співпадають із іноземними відповідниками).
На мою думку "а ля" (що виступає у ролі чи то прикметника, чи то порівняльного сполучника, чи то порівняльного прийменника) не може бути відповідником до "от кутюр", яке виступає у ролі іменника.
Якщо шукати відповідники до "от кутю́р" (фр. haute couture — «високе пошиття»), то можемо подивитися на написання через дефіс слів прет-а-порте, па-де-де, па-де-труа.
Всі ці слова - іменники французького походження, що не відмінюються (а отже підпадають під означення "варваризм"):
- прет-а-порте (фр. prêt-à-porter) — «готове вбрання» (у СУМ-11 немає)
- па-де-де (фр. pas de deux) — букв. «танок удвох» (СУМ-11)
- па-де-труа (фр. pas de trois) — балетний танець для трьох виконавців, а також музика до нього (СУМ-11).
У правописі є розділ щодо правопису слів іншомовного походження, але у цьому розділі перелічені лише способи передачі звуків іншої мови, та способи відмінювання таких слів (і жодного слова про дефіс).
Єдиний розділ, що описує використання дефісу у іншомовних словах - правопис географічних назв:
Написання через дефіс
Через дефіс пишуться:
в) географічні назви, що складаються з іншомовних елементів — повнозначних слів, а також похідні від них прикметники: Буенос-Айрес, Думбартон-Окс, Іссик-Куль, Кзил-Орда, Нар’ян-Мар, Ріо-Негро, Улан-Уде; буенос-айреський та ін., але: Алатау, Амудар’я, Махачкала, Сирдар’я; ...
ґ) географічні назви, що складаються з іменників, які поєднуються українськими або іншомовними прийменниками, сполучниками чи мають при собі частку, /150/ артикль, а також утворені від них прикметники: Новосілки-на-Дніпрі, Ростов-на-Дону, Франкфурт-на-Майні, Яр-під-Зайчиком; Булонь-сюр-Мер, Бург-ель-Араб, Ла-Манш, Ла-Плата, Лас-Вегас, Лос-Анджелес, Па-де-Кале, Ріо-де-Жанейро, Сен-е-Уаз (департамент); новосілківський-на-Дніпрі, ростовський-на-Дону, франкфуртський-на-Майні, ярський-під-зайчиком; булонь-сюр-мерський, бург-ель-арабський, ла-маншський, ла-платський і т. ін.;
Зверніть увагу на Па-де-Кале (фр. Pas de Calais, Дуврська протока), що співпадає по "конструкції" із па-де-де (pas de deux) та па-де-труа (pas de trois) - як в українському так і у французькому варіанті.
Чи можна в таких випадках користуватися правилами написання дефісу для географічних назв? Це дивне питання, але чому географічні назви пишеться в такому разі через дефіс?
Моя думка така що географічна назва пишеться через дефіс щоб показати що це - одна сутність. Так само па-де-де, па-де-труа - іменники, що є назвами танців.
Прет-а-порте - також одна сутність. Haute couture теж виступає у ролі іменника, є однією сутністю, а отже використання дефісу підкреслить те, що це - сполучені частини одного поняття. Тим більше що обидва поняття походять з французької мови і мають відношення до моди.
До того ж таке написання знімає питання "гіперкоррекції" і позначає "от" як частину слова, а не російський прийменник.
Ще декілька назв танців:
- падекатр (фр. pas de quatre) — букв. «танок учотирьох». Бальний танок; у балеті - танок для чотирьох виконавців (несподіванка: удвох та утрьох через дефіс, а учотирьох - вже разом).
- падеспань (фр. pas d'Espagne) — «іспанський крок»;
- падеграс (фр. pas de grace) — бальний повільний танок, а також музика для нього.
Ці приклади показують ще один варіант, запропонований Yellow Sky - написання "откутюр" (також уникає гіперкоррекції).
