"З родзинкою" (ймовірно, від рос. "с изюминкой") — так кажуть про те/того, хто чимось відрізняється від інших, є особливим.
СУМ-11 не знає родзинку в однині, але знає родзинки й ізюминку — що те, що інше позначає суше́ний виноград.
Словник Кримського-Єфремова, містить переносне значення:
- С изюминкой (перен.) – з жи́вчиком, з пе́рчиком.
- Без -ки – без жи́вчика, без пе́рчика.
Я собі слабо уявляю, що так можна сказати не про людину ("крамниця з перчиком" ?).
Словник сталих виразів Виргана-Пилинської це підтверджує:
- Женщина с изюминкой – принадна (зваблива) жінка.
- Человек с изюминкой (разг.) – людина з живчиком (з перчиком).
Маємо явний сексуальний підтекст (racy ?).
І лише в СУМ-20 проникає ізюминка (родзинка ще в процесі написання) про все взагалі:
Головна ізюминка зоологічного парку – 11 тисяч гектарів цілинного степу, який ніколи не знав плуга (із журн.)
Чи не відбулася тут нехороша мутація? Чи коректно так писати про явища чи предмети? Може, краще заміняти на особливість, унікальність чи інший?