1

Це питання найбільш актуальне для українців, що живуть у Німеччині, оскільки багато топонімів закінчуються на -берг, -бург, -бах, -ах. Я чув такі варіанти:

у Гайдельбергу - у Гайдельберзі

в Айзенаху - в Айзенасі

в Гамбургу - в Гамбурзі

Як говорити правильно?

1 Answer 1

3

Коротко. Основе закінчення — , а тому з чергуваннями приголосних. Втім можна писати з і навіть ~ові, що без чергування приголоснних, але це не рекомендовано.


Тут чергування приголосних залежні насамперед від закінчення до місцевого відмінку, котре може бути як ,  — що впливає на зміну приголосного — і, аби було ще веселіше, ~ові. Наприклад один словник від УМІФ:а також наводить [вАйзенахові з підписом, що це мова якраз про місто. Тому аби відповісти на це питання, варто розглянути саме це. Більшість наведених вами слів — другої відміни, хоча чергування можуть відбуватися і в інших відмінах, наприклад Африка, що належить до першої відміни, стає [вАфриці. Витяги беру з правописа 2019 року.

§ 152. Відмінювання географічних назв

  1. Українські, а також іншомовні географічні назви з іменниковими закінченнями відмінюємо переважно як звичайні іменники I, II, III відмін:

    II відміна: Бугна Бу́зіпо Бу́гу); Владивосто́к — у Владивосто́ці (у Владивосто́ку); … Луга́нськ — у Луга́нську; Токма́к — у Токмацí (у Токмако́); …

Як можна побачити, виняток лише назва міста, що збіжне з структурою прикметника, що можуть мати свої правила, наприклад § 150. Географічні назви з прикметниковими закінченнями, тому на них можна не звертати увагу. Решта ж мають обі форми — і , що спричиняє чергування. Решта назв, де неможливе чергування, мають за основу лише закінчення :

Га́йсин — у Га́йсині; Ду́бно — у Ду́бні; Ки́їв — у Ки́єві; … ; Львів — у Льво́ві; … Пскову Пскові, … У́жгород — в У́жгороді.

Тому якщо ви прихильник мати однакове закінчення до місцевого відмінку, то з  — бажанїше, але це не обовязково.


Про всяк розгляньмо інші правила, одне з яких вже згадане вище:

II Відміна

А. Однина

§ 82. Місцевий відмінок

У місцевому відмінку однини іменники другої відміни мають закінчення (), -ові, -еві (-єві), ().

  1. Закінчення (після голосного та апострофа — ) мають:
    • іменники чол. роду (переважно безсуфіксні) — назви неістот: …

      Примітка 1. Деякі іменники цього зразка можуть мати варіантні закінчення () та (), що залежить від місця наголосу в них: …

І, схоже, це є основним правилом для нашого випадка. Бо для бажано односкладові слова або копатися в примітках:

  1. Закінчення (після голосного — ) мають:
    • іменники чол. роду односкладових основ із закінченням () в родовому відмінку, якщо наголос у місцевому відмін- ку переходить з основи на закінчення: …

      Примітка 1. Із прийменником по деякі іменники набувають варіан- тних закінчень () та (): …

      Примітка 2. Із прийменниками в (у) деякі іменники також набува- ють варіантних закінчень () та (): …

Або бажано [переважно] бути істотою:

  1. Закінчення -ові у твердій групі, -еві (після голосного та апострофа — -єві) у м’якій та мішаній групах мають:
    • іменники чол. роду — переважно назви істот: …

Тобто загалом, все те саме: за основу бажано , але через примітки і хитрі певні слова можна через або навіть ~ові.


Розгляньмо правило про саме чергування.

Чергування приголоснних під час словозміни

Чергування Г, К, Х із мʼякими З, Ц, С

§ 12. Чергування г, к, х із м’якими з, ц, с відбувається:

  1. У давальному і місцевому відмінках однини іменників жіночого роду першої відміни: …
  2. У місцевому відмінку однини іменників чоловічого та середнього роду другої відміни: …

Окремо додам і про:

Чергування Ґ із мʼяким З

§ 13. Ґ чергується з м’яким з у давальному і місцевому відмінках однини іменників жіночого роду першої відміни: …

І… на цьому все. Схоже на недопрацювання правопису, що особливо часто стає з ґ (не лише тут), оскільки це дозволяє писати щось на зразок Гамбурґі, хоча за практикою і тут відбувається заміна з мʼяким з, а за правилами фонетики цілком можливе і дз (як один звук, дзвінкий варіянт до ц; нагадаю, ґ — дзвінкий варіянт до к), що ненормативно, але теж практикується [хоч і менше]: Гамбурдзі.

До чого ця буква? Бо є окреме правило, що дозволяє писати ґ замість г. Правда, все ще не для топонімів, але декотрима практикується як ненормативно.

G, H

§ 122.

  1. У прізвищах та іменах людей можна передавати звук [g] двома способами: шляхом адаптації до звукового ладу української мови — буквою г (…) і шляхом імітації іншомовного [g] — буквою ґ (…).
2
  • Дякую за розлогу відповідь! мені в око впала непослідовність використання закінчень, оскільки і у Вікіпедії склався певний консенсус - чомусь міста на -бург приймають закінчення , а на -берг перетворюються на -берзі... Mar 27 at 15:47
  • @int21h гадаю, це вже краще питати на самій Вікіпедії. Mar 28 at 7:20

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service and acknowledge you have read our privacy policy.

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.