Дано 2 речення:
- Я писав цей вірш, думаючи про тебе.
- Я писав цей вірш, думавши про тебе.
Хоча обидва речення правильні з граматичної точки зору, чи друге — доречне у сучасній українській мові?
Наскільки я розумію, попри те, що:
В укр. мові найвиразнішою морфологічною дієсл. ознакою Д. [дієприслівника] є категорія виду. Значення часу в них морфологічно нейтралізоване.
Дієприслівники все ж повинні узгоджуватись у часі з дієсловом у реченні, до якого вони відносяться.
Але моя вчителька з української мови сказала, що наразі в нашій мові відходять від використання дієприслівників минулого часу недоконаного виду і доречно використовувати дієприслівники теперішнього часу недоконаного виду, не зважаючи на час дієслова, до якого вони відносяться. Мені також ріже вухо другий варіант.
Залежно від виду вихідного дієслова розрізняють Д. [дієприслівники] недоконаного (кажучи, плачучи, читаючи, мучачи, просячи, читавши, прохавши) і доконаного (грюкнувши, принісши, прочитавши) виду.
Перші утворюються від основи теп. ч. (форми 3-ї ос. мн.) за допомогою суфіксів — -учи (-ючи) та -ачи (-ячи) і рідше від основи мин. ч. (форми чол. р. одн.) за допомогою суфікса -ши: бер-уть > бер-учи, клен-уть > клен-учи, працку-уть > працюі-учи, кол-ють > кол-ючи, крич-ать > крич-ачи, мол-ять > мол-ячи; біг > біг-ши, ніс > ніс-ши, брав > брав-ши.
Другі — від основи мин. ч. за допомогою суфікса -ши: довершив > довершив-ши, зробив > зробив-ши, гримнув > гримнув-ши, прибіг > прибіг-ши.
Звідси ж випливає і рідше від основи мин. ч. (форми чол. р. одн.) за допомогою суфікса -ши, що хоч і рідко, але такі дієприслівники вживаються.
Якщо про дієприкметники на -чий в енциклопедії напряму пояснюється, чому вони наразі маловживані й краще їх не використовувати, то про дієприслівники минулого часу недоконаного виду таке не пишеться:
Д. [дієприкметник] на -чий поширені мало, тому що народнорозм. мова, яка лягла в основу нової укр. літ. мови, майже не знала їх (як книжних форм давньорус. походження). У мові 20 ст., особливо в період 30-х — 80-х рр., вони дещо активізувалися, зокрема у зв’язку з творенням н.-т. термінів (крокуючий екскаватор, блукаючий нерв), але ост. часом їх відповідність нормам укр. мови дедалі більше піддається сумнівам.
Усі цитати наведені з:
Українська мова: Енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — ISBN 966-7492-19-2.
рахуючийтеж валідна, хоча на рахунок цього я знайшла джерала з підтвердженнями, що українській мові такі словотвори не притаманні.