4

Це запитання дотичне до запитання іншого учасника цього ресурсу "Задовольняє рівняння чи рівнянню?" і покликане розширити розуміння користувачів коли, за яких умов та як правильно слід вживати слова задовольняє і задовільняє при творенні речення. Чи мають право на існування в українській мові обидві словоформи, чи виключно одна?

Чи, можливо, відбувається чергування голосних о - і? Якщо так, то відповідно до якого з правил Українського правопису? Цікавить всебічний аналіз з наведенням прикладів реального вжитку і можливістю перевірки.

Пошукова система Google надає такі кількісні результати:

"задовольняє" - 1 580 000
"задовільняє" - 72 900
    
"задовольняти" - 601 000
    
"задовільняти" - 31 700

І хоча написання слова через "о" можна зустріти в десятки разів частіше, кількість випадків написання через "і" настільки значна, що явище не можна ігнорувати. Приклади різного написання можна зустріти на багатьох офіційних державних і освітніх ресурсах, при чому не зрідка в межах одного документу. На підтвердження актуальності проблеми наведу яскравий приклад, коли обидві форми слова стоять поруч в межах одного речення.

Друга аксіома зліченності:

enter image description here

Академічний тлумачний словник надає такі визначення:

ЗАДОВОЛЬНЯТИ, яю, яєш, недок.,

  1. Виконувати чиї-небудь вимоги, бажання, претензії і т. ін.
  2. Викликати у кого-небудь почуття задоволення чимось.
  3. Бути, виявлятися відповідним до чиїх-небудь вимог, сподівань.

ЗАДОВІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який задовольняє визначені, потрібні і т. ін. вимоги, умови; прийнятний, достатній.

2 Answers 2

4

Сучасний академічний словник містить обидва варіанти:

ЗАДОВІЛЬНЯ́ТИ див. задовольня́ти.


ЗАДОВІЛЬНИ́ТИ див. задовольня́ти.


ЗАДОВОЛЬНЯ́ТИ, рідко ЗАДОВІЛЬНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАДОВОЛЬНИ́ТИ, рідко ЗАДОВІЛЬНИ́ТИ, ню́, ни́ш, рідко ЗАДОВОЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., кого, що. <…>

У літературі вживалися/вживаються обидва варіанти, але з -о- значно частіше:

Етимологічно варіант з -і- навіть «коректніший». Бо слово походить від праслов'янського *voľa (через -o-; а праслов'янське -o- зазвичай переходить в українське -і- в закритому складі, наприклад *nosъніс (лишаючись о у відкритому — носа), праслов'янське -ъ- зазвичай переходить в українське -о-, наприклад *rъtърот). Але на практиці варіант з -о- «перемагає».

Приблизно така сама ситуація з варіантами бог і біг (у значенні «бог»): етимологічно біг коректніше, але бог нині вживають частіше (хоча біг теж зафіксоване в літературі/приказках).

6
  • Дякую і погоджуюсь, що обидва варіанти придатні до вжитку. Та прошу доопрацювати відповідь і розширити до меж запитання, щоб визнати її остаточно правильною. А майбутньому мати першоджерело з міцним обґрунтуванням для всіх випадків вжитку. Commented Jul 19, 2023 at 0:32
  • На першому етапі дослідження було виявлено, що чергування голосних (о - і) не відбувається. Натомість обидві словоформи існують в українській мові одночасно, як дві окремі лексичні одиниці. Отже, можемо припустити, що вони могли бути утворені від різних основ і можуть мати окремі семантичні ознаки, які залежатимуть від умов та способу вжитку. Commented Jul 19, 2023 at 1:26
  • 0 Більше за все через -і буде вживатися до неістот і властивим діловому та науковому стилям мовлення, в свою чергу через -о вживатися до істот і властивим літературному та публіцистичному стилям. Та це ще потрібно довести. Тут потрібен морфологічний і синтаксичний аналіз. Commented Jul 19, 2023 at 1:33
  • 2
    @Skill, Ви кажете «було виявлено, що чергування голосних (о - і) не відбувається», але у варіанті з -і- (на місці праслов'янського -o-) воно якраз відбувається: у закритому складі -і-, у відкритому складі -о- — наприклад: ніс/носа, кіт/кота, задовільний/задоволення. Але конкретно в дієсловах {за/в/у}дов?льн{я/и}ти переміг «контретимологічний» варіант з -о- замість -і-.
    – Sasha
    Commented Jul 19, 2023 at 6:17
  • 2
    @Skill, Ви кажете, що варіанти з -і- та -о- могли мати різне походження? І що на вибір -і- чи -о- може впливати семантика та стиль тексту? А чому Ви так вважаєте? Чи маєте якісь ідеї, як це можна спробувати довести чи спростувати? (Я, якщо чесно, не бачу підстав так вважати. І словник подає їх просто синонімами.)
    – Sasha
    Commented Jul 19, 2023 at 6:17
-1

Задовольня́є і Задові́льнює

Дієслова утворені від окремих основ мають різний правопис:

Задовольня́є — від іменника задово́лення, задові́льнює — від прислівника задові́льно.

Задово́лення — позитивно забарвлена емоція, що супроводжує вдоволення однієї або кількох потреб. Антонімом задоволення є страждання й біль.

Що? Задово́лення
Який? Задово́лений
Що робити? Задовольня́ти
Що робить? Задовольня́є

Задові́льно - оцінка, яка відповідає необхідному і достатньому рівню для виконання умови. Антонімом до задовільно є незадовільно.

Як? Задові́льно
Який? Задові́льний
Що робити? - Задові́льнювати
Що робить? - Задові́льнює

Наприклад, "результат має задовільнювати умовам рівняння".

Попри те що дієслово задовільня́ти міститься в деяких тлумачних словниках, воно морфологічно хибне і не має питомих прикладів вжитку.

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service and acknowledge you have read our privacy policy.

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.