3

З того що бачу, українцї мали давнї стосунки з тим народом, щонайменше ще з часів Русї:

Бібліографічне посилання: Ясь О.В. ГРУЗІЯ (Сакартвело) [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл..

Україно-грузинські культурні, політичні та економічні відносини. Г. від середньовіччя підтримувала відносини з давньорус. та укр. землями. В 11 – на поч. 13 ст. Г. мала торг., госп. та культ. контакти з давньорус. князівствами, зокрема з поселеннями на Пн. Кавказі (Біла Вежа (див. Саркел), Тмуторокань та ін.). Грузин. живописці брали участь у створенні мозаїки гол. церкви Києво-Печерської лаври (кін. 11 ст.). У 2-й пол. 12 ст. Г. та давньорус. князівства підтримують політ. взаємини: 1154 київ. кн. Ізяслав Мстиславич в останній рік життя вдруге одружився з дочкою грузин. царя Деметре I – Русудан. 1185 син владимиро-суздальського кн. Андрія Боголюбського Юрій одружився з грузин. царицею Тамар. Шлюб був розірваний через два роки.

У 17 ст. на укр. землі з турец. неволі втікало чимало грузинів, які вливалися до лав Війська Запорозького. В 17 – на поч. 18 ст. грузин. князі підтримували зносини з запороз. козацтвом. Ширилися й культ. взаємини. Так, грузини, що мешкали в Москві в 1-й пол. 18 ст., переклали грузин. мовою тв. П.Могили та Димитрія Ростовського. У 30–40-х рр. 18 ст. царський уряд пожалував багатьом грузин. дворянським і княжим родинам (Абашидзе, Ерістовим, Жеваховим, Кекуатовим, Орбеліані, Тумановим та ін.) маєтки на тер. Лівобережної України, де був створений Грузин. гусарський полк. Протягом 18 – поч. 19 ст. грузин. дворяни поріднилися з укр. козацькою старшиною та її нащадками. Грузини в 1-й пол. 18 ст. селилися на землях Лубенського полку, Миргородського полку, Полтавського полку, Прилуцького полку та ін. полків. Грузин. поет Д.Гурамішвілі тривалий час мешкав і працював у Миргороді.

Сама ж назва Грузія скорїш за всього походить за посередництвом московської, щонайменше так твердить Вікіпедія:

Російська назва Грузия перського походження, від перської گرجستان [Gorjestân] (турецькою: Gürcistan, осетинською: Гуырдзыстон, монгольською: Гүрж.)

Російська назва вперше зустрічається в подорожніх записах Ігнатія Смольнянина як гурзи (1389):

А въ церковь ту влѣзщи, ино направѣ Гурзійскаа служба, Гурзіи служатъ. - Хожение в Иерусалим

Афанасій Нікітін називає Грузію гурзинською землею (1466–72).

Да Севастѣи губѣ, да Гурзынской земли добро обилію всѣм; да Торская земля обилна. - Хоженіе за три моря Афонасья Микитина

В результаті перестановки звуків Гурз перетворився на Груз і з часом Груз-ія. Російська назва була введена в кілька слов’янських мов (білоруська, болгарська, хорватська, чеська, македонська, польська, сербська, словацька, словенська, українська), а також інші мови, що історично контактували з Російською імперією та/або Радянським Союзом (наприклад, як латиська, литовська, естонська, угорська, їдиш, киргизька, туркменська, уйгурська, китайська, японська, корейська, в’єтнамська)

Тож чи є записи [які?] українською назов країни і народа?

0

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service and acknowledge you have read our privacy policy.

Browse other questions tagged or ask your own question.