4

Сподобалася пісня, але не можу зрозуміти текст: Vandor.Америка

Автори запостили такий текст (нижче), але деякі слова мені неясні. Можливо, це якийсь діалект? Може, лемківський діалект?

1 куп.) Серед той Америки Корчма мурована
Пиють пиво легиники до білого рана
Пиють пиво легиники Та ся догваряють
Чому у той Америці Невдобно ся мають
2 куп.) Ой та тоти долларики тяжко заробляти
Сімсот метрів у ту землю треба нам копати
Та ци так нам Бог судив бисьмеся мучили
Бись ми світла сонячного довго не виділи
Приспів: Америка ,Америка Та дуже невдобна
Каби море не глибоке Ай хвиля не била
Америка, Америка Яка ти немила
Не едного ти чоловіка з жуннов розвела.

Вибачаюсь за те, що питаю відразу про кілька слів/фраз.

1 Answer 1

5

Може, лемківський діалект?

Діалект, скорѣш за всього, входить до карпатської ґрупи, де також присутній і лемківський. Однак це радше закарпатський.

Сама ж пісня є варіацією чи доробкою до нарідної, котру нп. можна знайти під назвою Серед тои Америки в книзѣ — збрінику нарідних пѣсень в 19 вѣцѣ — Пісні наших предків від Антона Годинки. Тут записана таким чином:

Серед тои Америки
Корчма мурована.
Пиють пиво легіники
До білого рана.

Пиють пиво легіники
Та ся догваряють,
Чому они в Америці
Невдобно ся мають.

— Ой та тоты долларики
Тяжко заробляти.
Сімсот сягов попуд землю
Треба нам копати.

Попуд землю, попуд землю,
Попуд чорні скалы.
Та мы стали такі слабі,
Як хробачки малы.

Та ци так нам пан Бог судив,
Бысьмеся мучили,
Бисьме світла сонячного
Довго не виділи?

Ще й лампы нам ясно світять,
Англик же говорить:
— Ладуй, ладуй, русин, кары,
Колька тя не вломить!

Як не вломить — най не вломить
Та головка болить,
А й кров тече вже из ручок,
Хто ми их загоить?

Най исчезне, святый Боже,
Море широкоє,
Обы прийшло загоити
Соколятко моє.

Сама пѣсня була розібрана в статтѣ Шлїдом народних пісньох „На штред Америки…” від Любомира Медеша в книзѣ про русинської [закарпатської] Творчосц (1981), де можна побачити різні варіяції (можливо, згодом перепишу сюди).


питаю відразу про кілька слів/фраз.

  • Легіник, -ка, м. Ум. отъ ле́гінь;

    Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 461.
    ЛЕ́ГІНЬ, геня, ч., діал. Юнак, парубок. Іван був уже легінь, стрункий і міцний, як смерічка (Коцюб., II, 1955, 313); Шляхом урочисто, в ритм пісні, проходять дівчата і легіні (Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 120).

    Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 350.
    Легінь, ня, м. = Парубок. Ішов легінь з полонини на нове подвір’є. Гол. III. 216. Приходя до мене молодці-соколи: легіню, на танець, легіню, на поле! Федьк. І. 44. Ум. Легіник. Ой до мене, легіники! Гол. II. 421.

    Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 331.
    ле́гінь (зменшено-пестливе — легі́ник) — народна назва юнака, па­рубка. У зеленій полонині розвилися бучки, І ти легінь, і я легінь — тяг­німося в ключки (коломийка); Ішов легінь з полонини на нове подвір’я (Я. Головацький); Іван був уже ле­гінь, стрункий і міцний, як смерічка (М. Коцюбинський); Котилися во­зи з гори, поламали спиці, Звідали ня легіники, де тут вечорниці (коло­мийка).

  • догваряють — договоряють без повноголосся;

  • ся мають — маються, чимало, особливо західні, говорів можуть відокремлювати ся;

  • бисьмеся мучили, декотрі слова можуть перетягувати ймати і ся, а бись це друга особа однини до би; це притамано для західних українських діалектів, це досі ± норма для стандартної польської;

  • жуннов — скорѣш за всього тут жоною, тобто орудний від жона, де ненаголошене о → у (поширене для богатьох діалектів, не лише західних) і ою → ов (поширене для карпатських), чому подвійне н — загадка.

0

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service and acknowledge you have read our privacy policy.

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.