19

Чи дійсно слово "товариство" пішло від ленінсько-більшовицького "товаріщі"? Поважні люди кажуть, що українські націоналісти не вживали звернення "товариство". Насправді, кажуть, зверталися як

Друзі, Брати, Побратими, Сестри, Посестри

Подекуди в українських творах трапляється "товариство", але лише після приходу більшовицької окупації.

11

Ні, звісно, ні.

«Товариш»:

  • […], Еней Евандрові сказав: / «Хоть ти і грек, та цар правдивий, / Тобі латинці вороги; / Я твій товариш буду щирий, / Латинці і мені враги. […]» //І. Котляревський, «Енеїда», частина V (1821).
  • Ой застогнав сивий пугач / В степу на могилі, / Зажурились чумаченьки, / Тяжко зажурились. / «Благослови, отамане, / Коло села стати, / Та понесем товариша / В село причащати.» //Т. Шевченко, «У неділю не гуляла…» (1844).
  • [Жірондист:] Чи він мене прийняв би товаришем з собою у дорогу? [Жінка:] Я думаю. А то й спитати можна. //Леся Українка, «Три хвилини» (1905).

«Товариство»:

  • У неділю вранці-рано / Синє море грало, / Товариство кошового / На раді прохало: […]. Т. Шевченко, «Сліпий» (1845).
  • У товаристві лад — усяк тому радіє; / Дурне безладдя лихо діє, / І діло, як на гріх, / Не діло — тільки сміх. Л. Глібов, «Лебідь, Щука й Рак» (1853).
  • Поважна та розумна, вона не любила забавок, не любила веселого шумливого товариства, хоч була ще й молода. //І. Нечуй-Левицький, «Князь Єремія Вишневецький» (1897).
  • [Дженні:] Авжеж, ви все були в блискучім товаристві, часами й при дворі у короля. //Леся Українка, «У пущі», (1909).

23 грудня 1873 року у Львові було утворене Літературне товариство імені Т. Шевченка (у 1892 році назву змінено на Наукове товариство ім. Т. Шевченка).

Тобто ми бачимо вживання цього слова з часів «задовго до СРСР» і майже до самого його створення. Я не знаю про популярність слів «товариш» та «товариство» у різні роки, можливо, що колись воно мало тенденцію до виходу з ужитку, а повернулося частково через вплив російського «товарищ» — але то дуже малоімовірно. Радше за все, воно завжди існувало в українській мові (з часів Русі), просто в радянські роки його вживання набуло певного відтінку, що воно його не мало раніше.

  • Щодо Лесі Українки - у 1905 році вже були "революційна ситуація" і в ті роки вже формувався чи був сформований лексикон, яким вже потім користувалися більшовики. У цьому творі жирондіст - французький революціонер і там є, наприклад, і такі рядки: "Жірондист (увіходить у свою камеру і, спиняючись на порозі, звертається до товаришів, що на коридорі) До завтрього, товариші! Запевне, / побачимось… [Жірондистка] (з коридора) На ешафоті, може! – Artemix Mar 1 '17 at 7:24
  • @Artemix, так, Ви праві. Я, якщо честно багато не шукав (зовсім не шукав!) — в даному випадку просто поставив дати до прикладів з СУМ-11. Вони показують широкий діапазон дат: 1821–1909 — і мені цього вистачило. Може, є й кращі приклади. – Sasha Mar 1 '17 at 14:11
  • Я згоден з вашою відповіддю, в мене зауваження тільки щодо «Трьох хвилин». – Artemix Mar 1 '17 at 14:14
21

Ні, це слово з'явилося набагато раніше, ніж комунізм, і, сподіваюся, ще довго існуватиме після остаточного зникнення комунізму.

У словнику Макса Фасмера¹ міститься етимологія слова рос.товарищ, як
запозиченого із тюркського слова tavar у значенні «майно, худоба»
плюс суфікс -иш у значенні «супутник».

  • Товар (у значенні «худоба») широко використовується в українській мові. Наприклад, оцей звуковий файл (YouTube; обережно, ненормативна лексика) містить таку фразу:

    Коли — йде пастух і товар кличе в череду. Повідмикав дядько овечок, коровку, бика, коня, все відпустив.

  • Суфікс -иш також зустрічається у словах виду Черниш.


Історична довідка.
Товаришами називали один одного купці на Русі, які торгували одним і тим само товаром. Іншими словами, «колега, спільник по торгівлі тим само товаром».
З часом, слово товариш пройшло через процес генералізації² і набуло більш широкого значення «колега, спільник», без прив'язки до торгівлі.


Стосовно використання цього слова комуністами. Ми не можемо точно дізнатися, чому комуністи запозичили саме це слово, але можемо зазначити, що перші комуністи були цілком німецькомовними, а німецьке слово Genosse має таке само походження. Ось, що пише словник³:

  • Слово /Ґеноссе/ походить від ge- + *nauta–, що разом означає «людина, яка має ту само худобу»

Також див. англійське слово neat у значенні «бик, корова».

Ця відповідь стверджує, що префікс Ge- виражає об'єднаність або спільну ідентичність, напр. Geschwister (брати-сестри, дослівно «сестринство»), Genosse (товариш) тощо.

Тому цілком ймовірно, що російська комуністична партія, яка мала відповідне німецьке коріння, могла почати використовувати слово рос.товарищ в якості кальки з нім.„Genosse“.


¹ Стаття Фасмера оригінальною мовою (рос.):

Обычно объясняется из тюрк., ср. тур., чагат. tаvаr «имущество, скот, товар» (см. това́р) +еš, iš «товарищ»; см. Корш, AfslPh 9, 674 и сл.; Мi. ТЕl., Nachtr. 1, 57; ЕW 359.
Др. тюрк. этимологию предлагает Рясянен (ZfslPh 20, 448: от чув. tavra «по кругу» + iš «спутник»).
О суф. -iš, -уš см. Брандт, РФВ 25, 31.

² Generalization — це процес таксономічного зсуву вгору. Наприклад, слово «ксерокс» — це назва однієї компанії, але згодом воно почало означати копіювальні машини будь-якого виробника.

³ Стаття з етимологічного словника німецької мови:

Genosse: die Bezeichnung stammt aus dem Westgermanischen und gehört zu der Wortgruppe von → genießen; es geht auf germ. *nauta– „Vieh, Besitz“ zurück, das sich auch in engl. neat und schwed. nöt „Rinder, Vieh“ bezeugen lässt; die Ausgangsbedeutung von Genosse ist also „jemand, der das gleiche Vieh hat“; daraus entwickelte sich später die allgemeine Bedeutung „Gefährte, Begleiter“ […]

  • Власне, слова «товариш» і «товариство» є навіть у «найкласичнішій» українській літературі (Т. Шевченко, Леся Українка). Тому запитання видається якимось дивним. Може, автор мав саме як звернення до колективу «Товариші, …» — а не просто слово? – Sasha Feb 28 '17 at 21:09
3

Мені здалося, що у байці Григорія Сковорди "Собака і вовк", що увійшла до збірки "Байки Харківські" та була написані в часі 1766-1774 років ми знаходимо:

— Прошу мене любити та жалувати, панове мої,— казав Вовк з удаваною чемністю.— Ви мене надзвичайно вщасливите, коли дозволите мені бути третім вашим товаришем. Вважатиму це собі за велику честь.

але потім я зрозумів, що дійсно, він писав на доволі специфічному діалекті (що нам видаватиметься сумішшю російської і української мов) і не може бути аргументом. Та відповідь залишена для зручності користувачів.

  • 1
    @DmytroNezhynskyi, на жаль, Г. Сковорода в даному випадку не аргумент. Чому? Тому що він писав на доволі специфічному діалекті (що нам видаватиметься сумішшю російської і української мов). У сучасних виданнях його, як правило, перекладають на сучасну українську. У байці «Собака і вовк» у нього немає слова «товарищ». – Sasha Mar 1 '17 at 14:04
  • 1
    Оригінал: — Прошу меня жаловать и любить, государи мои, — говорил с придворною ужимкою Волк. — Вы меня высоколЂпно ощасливить в состояніи, если соизволите удостоить меня мЂста быть третим вашим другом, чего лестно ожидаю. – Sasha Mar 1 '17 at 14:05
-2

Товариші — це ті, хто грабували спільно товар. Іншими словами — це спiлка грабіжників.

We're looking for long answers that provide some explanation and context. Don't just give a one-line answer; explain why your answer is right, ideally with citations. Answers that don't include explanations may be removed.

  • 2
    Цікаво. А підтвердження цієї теорії хоч якісь є? Бо так більше схоже на жарт, якщо чесно. – Sasha Mar 8 '17 at 16:32
  • 1
    Єдина сторінка з таким самим означенням і без аргументації zkan.com.ua/sho/jaka-negativna-istorija-u-slova-tovarish.html – Artemix Mar 8 '17 at 18:34

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.