"Мати", чи "матір"?

Question

Допоможіть розібратись. Вживання слова "матір" замість слова "мати" там, де має бути слово в називному відмінку, це: а) однозначно помилка; б) допускається, оскільки це одне і те ж; в) можливе тільки в сталих висловах (наприклад, "Матір Божа"); г) [інший, не передбачений мною варіант].

Answer 1

Як в-же відповѣв і навѣв Sasha, за вжитком чутливо домінуїть мати, тому слово матір будить видѣляти ся, а отже можливо мати різні відтѣнки.

Sasha акцентовав лише на літературну складову. Хоча слово зустрѣчаїться і в правовій складові, наприклад біля мати-одиночка можна подибовати і матір-одиночка.

Головне територіальне управління юстиції у Хмельницкій області, Волочиське районне управління юстиції

[…] Якщо матір-одиночка, то вона змушена погоджуватися на будь-яку роботу, незважаючи на умови праці. […]

І частѣше матір-одиначка, де через а. Хоча, тут слово теж можна сприймати як ознаку шчо-сь урочистого.

Як-шчо ж зараз мода на корпуси, як для доводів на вжиток, то тоді можна згадати старѣшу форму як матѣрь. Наступний пошук, шчо просто узятиь з Sasha, але чому-сь їм не пояснений, бо наче кожен маїть розумѣти і вмѣти в таке, менѣ не допоміг:

[tag="adj:f:.*" & word=".*ая?" & word!="та"] [word="матірь"]

Тобто замѣнив матір на матірь, однак корпус не маїть такоѣ леми чи або-шчо — не пояснюїть і викидаїть помилку Nothing found [пер. нічого не знайдено]. Тому покладати ся на корпуси не дуже варто, бо вони також можуть не мати банально і бази. Але як-шчо просто шукати за матірь, тобто це по сутѣ як в Ґуґлѣ, але з меншою базою, то будуть декотрі приклади, втч. сучасних, де можна навѣть побачити Андруховича. Корпус Ляйпціґа маїть більше сучасних прикладів.

Чи теж можу написати таке? Он приклади з літератури і навѣть сучасноѣ!

Це однозначно не помилка, адже таке слово вживається в літературі (і не лише в релігійному контексті).

На жаль, нѣ, хоча би через те, шчо правопис забороняїть писати рь, як-шчо далѣ не голосна чи то не са́ме слово Горький або похідні. Тобто тут однозначно який-сь ніянс.

Висновок? На жаль, я не настільки смѣливий, тому його не будить. Можу лише припустити, шчо саме слово матір не є помилковим, пак єсть в згаданому тут словницѣ СУМ-20, але скорѣш за всього мати йме забарвєння різного характера, переважно діялектного або архаѣчного, де через друге також урочистого чи реліґійного, а тому можливо і іронічного. Тобто схоже, шчо вживати як мати можна, але бажано покладати ся на контекст і чи його зрозумѣють так само гинші.

Answer 2

_{Попередня версія цієї відповіді була помилковою, адже мовила про знахідний відмінок, а не називний. Дякую Yellow Sky за уважність!}

Це однозначно не помилка, адже таке слово вживається в літературі (і не лише в релігійному контексті):

Бач, пашпорта мені треба було в вашій волості виправляти, бо покійна матір моя була родом з сього села; от мене й справили до діда («У темряві», Михайло Старицький, 1892).

Галю обхопив жах від думки, що вона може загубити в очереті Миколку і бідна матір так притиснула його до себе, що хлопець кричав не вгаваючи («Зруйноване гніздо», Адріан Кащенко, 1914).

А вдома його стара матір уже упорала грядки на городі, від них пахтіло паром («Земля в цвіту», Михайло Івченко, 1924).

Проте протягом усього часу його вживали вкрай рідко:

«Словник української мови» у 20 томах каже, що це слово не нейтральне, а застаріле та урочисте. Я теж вважаю, що це слово має специфічне стилістичне забарвлення. Хоча я не певен, що примітка «заст., уроч.» у СУМ-20 досконало точно описує це специфічне забарвлення. Але зводити його лише до сталих конструкцій, по-моєму, тим більше не варто.

_{Приклади та графіки взято з «Генерального регіонально анотованого корпусу української мови» (версії 16).}

Answer 3

я б відповів Б. оскільки у слово "матір" є у словниках, хоча і на 2ому місці після "мати", як хочете, так і кажіть